Page 50 - 4853

Кожен образ в безпосередньому або опосередкованому зв'язку з долею
Генріха IV також дається у розвитку, зміні. У дилогії Г. Манна майже немає
статичних, закінчених персонажів. Дійові особи розділені вже на початку роману
на дві основні групи: друзі Генріха та його вороги. Причому в першій книзі
дилогії обидві групи протистояли як католики та гугеноти. У другій частині
відбувається зсув спочатку заданого розділення персонажів: деякі «друзі»
зраджують Генріха, стають його ворогами. Мотив зради відіграє важливу роль у
художньому світі роману, оскільки тут звучить ідея загальної невлаштованості,
яка отримує крайній вираз.
Інший композиційний прийом, що дозволяє розкрити взаємозв'язок явищ,
обумовлений введенням елементів фантастики в реалістичне зображення життя.
Автор, звертаючи увагу на знамення, чудеса, пророцтва, перевтілення героїв,
передає тим самим характер світосприймання людини доби Відродження. Але Г.
Манн переслідує й іншу мету. Підкреслена ірреальність надає конкретним подіям
французької дійсності XVI століття символічного значення, розкриваючи її
гуманістичний смисл у відношенні до Німеччини й світу 30-х років ХХ століття.
Таким чином, зображення світу в єдиному зв'язку минулого, сьогодення і
майбутнього дозволяє авторові показати цілісність руху історії. Г. Манн
осмислює кожну конкретну подію в її іманентній значущості, розкриває її
історичну глибину. Це досягається за рахунок зображення подій у їх діалектичній
суперечності.
Письменник вважав, що межею дійсності є контраст між видимою її
стороною та прихованою сутністю: «Як виглядає світ в офіційних мовах, і що за
ними приховано насправді?». У дилогії про Генріха IV зіставлення видимого та
схованого стало важливим структурним принципом.
Г. Манн зображає світ так, що майже кожна подія має декілька
віддзеркалень, оцінюється з різних точок зору. На думку автора, у перспективі
«події представляються значнішим, ніж поблизу». Різні аспекти сприйняття
позначаються і в назві підрозділів, які складають розділи романів, присвячених
одній темі. Наприклад, розділ «Поворот» складається з підрозділів «Вони
говорять: великий», «Велич, як вона є», «Велич, як її тлумачать». Кожна з частин-
підрозділів є віддзеркаленням якогось аспекту, пов'язаного з головною темою
розділу, – влади. Принцип багатоаспектних «віддзеркалень» подій, оцінок
різними персонажами послідовно реалізується в розвитку дії всього роману. Так,
перший розділ другої частини дилогії «Військовий успіх» складається з тридцяти
невеликих підрозділів. Перші три з них пов'язані з важливою військовою
перемогою Генріха на березі Північного моря. У підрозділі «Чутки» йдеться про
відношення французів до цієї перемоги, «Дійсність» – про реакцію самого
Генріха, в «Казці» представлено філософське узагальнення подій. Одна подія
розглядається, таким чином, в трьох аспектах: як реальність, як інформація, яка
суб'єктивно сприймається героєм і як символічна подія. Три шари цілісного
образу одночасно доповнюють один одного. Дійсність, чутка, казка, зливаючись,
створюють якусь нову смислову єдність образу. Таким чином, у романі
спостерігається яскраво виражена діалогічність світу, яка підкреслюється і

50