Page 11 - 4839

Є також потужні регіональні мови: китайська для Далекого Сходу,
німецька – для Центру Європи, російська – для пострадянського простору.
У малих державах Європи (Нідерланди, Норвегія, Данія, Ісландія
тощо) до 90 % знають принаймні одну іноземну мову (найчастіше –
англійську, часом – німецьку). В Україні іноземну мову (російської не
рахуємо) знає лише 5-7 %. Відтак роль перекладача в Україні більша, аніж
у Данії чи Ісландії.
Становлення українського перекладу – необхідна ланка в утвердженні
освіти, науки та письменства, без яких немислима сьогоднішня Україна.
На глибоке переконання Й. В. Гете, переклад – "один з найбільш важливих
і найбільш суттєвих засобів спілкування між людьми". Навіть важко
уявити собі, скільки інформації, цілих пластів чужомовної культури,
духовного багатства втрачала б світова цивілізація у випадку відсутності
перекладу як явища. За умов глобалізації даних процесів роль цього виду
інтелектуальної діяльності ще більш зростає, що зумовлено явищами
міжнародного інтегрування та кооперування ринкових економік,
термінологічного "вибуху", нагромадження фахових мов, активізації
міжнародного туризму, гармонізації освітніх стандартів тощо.
В Україні на зламі ХІХ й ХХ ст. під стяги перекладацтва ставали
найкращі сили: перекладали поспіль усі письменники – від Куліша, Франка
і до модерністів, більшість українських учених та громадських діячів. У
Радянській Україні найкращі перекладацькі сили оживили національну
мову та чуття причетності до світового культурного розвою, за що їх і
переслідували разом з письменниками-дисидентами. Не став винятком і
новий злам сторіч. Ледве чи хтось сьогодні небачить у перекладацтві його
велетенського оновлювального заряду, однак мало хто достеменно
усвідомлює його силу впливу, способи й обсяг дії. Наявні теоретичні
розвідки та посібники з питань перекладознавства досі не стали предметом
ані фахової, ані громадської дискусії.
За останні роки в Україні різко зросла питома вага іноземних мов. У
той час мізерна кількість недержавних видавництв та видавничих програм,
які певною мірою зорієнтовані на вкрай необхідну сучасну українську
перекладну наукову літературу, не можуть успішно розгорнутися через
брак добрих перекладачів. На думку багатьох фахівців, лиховісною
нормою стали переклади недосконалі, що тільки тиражують перекладацьке
недбальство, залягаючи мертвим книжковим баластом, дискредитують і
зарубіжного автора, й українського видавця. Отже, маємо на сьогодні
чимало різних фахівців, котрі здатні читати іноземними мовами, але
обмаль тих, які можуть справді якісно перекладати фахову літературу.

1.2 Де працюють українські перекладачі

9