Page 219 - 4830

законодавства в окремих країнах лише накладають певні вимоги до
процедури оцінювання, але між основними методами оцінювання фактично

немає різниці. Це:
- порівняльний метод ( зіставлення продажів);

- економічний метод (залишку для землі);
- метод співвіднесення (внеску землі в загальну прибутковість);

- метод капіталізації прибутку (земельної ренти).

Кожний з них спрямований, передусім, на визначення ринкової

вартості – найвірогіднішої ціни продажу земельної ділянки на

конкурентному та відкритому ринку.

В Україні, де ринкові відносини в земельній сфері ще не набули

розвинутого характеру, співіснують два напрямки оцінювання земель:

грошова оцінка, яку здійснюють у рамках розрахункового ціноутворення на

підставі уявлень про характер оптимального використання земель, та

експертна оцінка, яка створена на ринкових принципах.

Розроблені на державному рівні законодавчі акти про плату за землю та

приватизацію земельних ділянок зорієнтовані переважно на грошову оцінку

земель, як основу економічного регулювання земельних відносих для

оподаткування та укладання цивільно-правових угод. Її проводять для

передачі землі у власність, спадщину, під заставу, для дарування, купівлі-

продажу земельної ділянки та права оренди, визначення ставок земельного

податку та розміру внеску до статутних фондів спільних підприємств,

акціонерних товариств, об’єднань, кооперативів.

Сфера застосування експертної оцінки значно вужча. Відповідно до

Указів Президента України «Про приватизацію та оренду земельних

ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення

підприємницької діяльності» та «Про приватизацію об’єктів

незавершеного будівництва» її враховують під час визначення ціни

продажу земельних ділянок для їх приватизації і є визначним чинником для

продажу земельних ділянок під законсервованими об’єктами незавершеного
212