Page 50 - 4829

«…» Нормальне дослідження є кумулятивним. Воно має
відбирати проблеми, які можуть бути вирішенні за допомогою
концептуального чи технічного зв’язку з вже існуючими
проблемами. Досить часто важливість нового відкриття буде
пропорційна ступеню тієї аномалії, яка викликала це
відкриття. Таким чином має виникнути конфлікт між
парадигмою, яеа виявляє аномалію та парадигмою, яка робить
її закономірністю [С. 134-135].
«…» Постає питання, яким чином вчені розуміють, що
треба робити переорієнтацію парадигми. Відповідь полягає в
тому, що вони цього не розуміють. Так після за сто років після
смерті Коперніка з’явилось небагато його послідовників.
Робота Ньютона не отримала визнання у континентальній
Європі ще впродовж 50 років після друку «Початків». Пристлі
ніколи не приймав кисневу теорію горіння, а Кельвін –
електромагнітну теорію [С. 196-197].
(Кун Т. Структура научных революций. – М., 2001.)
Контрольні питання:
1. Що таке парадигма у концепції Т. Куна?
2. Що таке нормальна наука?
3. Як Т. Кун пояснює наукові революції?

Тема: Методологічні проблеми конкретних наук.
«Дуалізм кантівського світогляду втілився у науці ХІХ
століття своєрідною наругою відносин між природознавством
та наукою про дух. Ніколи ще не проявлялася з такою
чіткістю, як в наш час, протилежність між ними як за змістом,
так і за методом. Якщо з сфери науки про дух забрати
психологію, тоді природознавству буде протиставлятись
суспільне життя в його історичному розвитку в усьому його
обсязі. Сильне об’єднуюче прагнення природничо-наукового
мислення легко знайшло собі як в соціальних, так і в

50