Page 38 - 4829

Тема: Філософські засади наукової картини світу.
При написанні цього послання я повністю усвідомлюю
свою скромну позицію. Моє заняття – це наука. І воно не
надає мені якоїсь особливої компетенції у розумінні
майбутнього людства. Молекули підпорядковуються
“законам”. Людські рішення залежать від пам’яті про минуле
та від очікувань майбутнього. «Я – один з тих, хто допомагає з
наукової точки зору формулювати напрямки політики
Європейського союзу. Наука об’єднує людей. Вона створює
універсальну мову. Цілий ряд таких наукових дисциплін як
економіка та екологія, потребують міжнародної кооперації. В
наш час речі змінюються з неймовірною швидкістю. В
майбутньому темп змін не буде меншим. Я наведу приклад з
науки. Сорок років тому вчених, які займалися фізикою
твердого тіла та інформаційною технологією, було не більше
кількох сотень. Це було “малою флуктуацією” у порівнянні до
всієї науки. Сьогодні ці науки мають вирішальне значення для
розвитку людства. Чисельність вчених, що працюють в цих
галузях зросла експоненціально. Це феномен, який немає
прецедентів в людській історії, значно більш вражаючий ніж
поширення буддизму та християнства. В своєму посланні я
хочу сформулювати ряд аргументів для розуміння
необхідності подолання почуття смиренності та безсилля.
Сучасні науки, які вивчають складні системи, заперечують
детермінізм: вони наголошують на тому, що природа є
творчою на всіх рівнях її організації. Майбутнє не визначене
заздалегідь. Великий французький історик Фернанд Бродель
якось сказав: “ Події є пилюкою”. Зразу виникає аналогія з
біфуркаціями в нерівноважній фізиці. Ці біфуркації
проявляють себе в особливих точках, де траєкторія, по якій
рухається система, розподіляється на “гілки”. Всі ці гілки
рівно можливі, але лише одна з них буде реалізована.
Зазвичай спостерігається не одна біфуркація, а послідовність

38