Page 29 - 4829

етоса гуманітарної освіти. Боротьба, що велась філологічними
та критичними дослідженнями проти філософії історії як
певної цілісності, завершилась нездатністю представити
історію як цілісність людських можливостей. Тому криза
науки полягає в створенні їх смислу» [С. 370].
«Факт перетворення вільного дослідження окремих
людей в наукове підприємство призвів до того, що кожен в
кого є розум та працелюбство вважає себе вченим. Виникає
прошарок плебеїв від науки, які створюють праці з порожніми
аналогіями, які підкріплюють емпіричною наукою.
Безкінечність прийнятих точок зору породжує нерозуміння…
Криза науки – це криза, що охопила людей, коли вони
втратили справжнє безумовне бажання знань. Справжня наука
– це знання, в яке входить знання про методи та кордони
знання» [С. 371-372].
(Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1994.)
Контрольні питання:
1. Як Ясперс розуміє сучасну науку, її призначення
та особливості функціонування?
2. Чи погоджуєтесь Ви з твердженням Ясперса про
кризу сучасної науки?
3. Яким є сучасний стан розвитку науки, що є
Вашою спеціальністю?
«Зрозуміти зміст поняття наука, а тим більше її
еволюцію неможливо без конкретного аналізу історії самої
науки, так і без широкої системи зв’язків між наукою та
суспільством, наукою та культурою. Проблема зв’язку науки
та культури висувається на перший план на фоні очевидної
однобічності тих двох методологічних підходів до аналізу
історії науки, які зазвичай називають інтерналістським та
екстреналістським. Перший вимагає розгляду історії науки
виключно через іманентні закони розвитку знання, а другий
пропонує, що зміни в науці визначаються виключно

29