Page 28 - 4829

наука прагне єднання всіх наук, але це є недосяжним. Кожна
наука визначена методом та предметом. Кожна є певною
перспективою бачення світу, проте жодна не осягає світ як
такий. Систематичний характер знання призводить в
сучасному пізнанні не до картини світу, а до проблеми
системи наук. Ця система є рухливою та відкритою. Також
особливістю сучасної науки є постановка радикальних питань,
які примушують виходити за межі видимого світу. «Наука –
це елемент людської гідності, звідси її чари, за допомогою
яких вона осягає таємниці світобудови» [С. 101-104].
«Сьогодні наука є загальновизнаною та охоплює все.
Проте існує безліч наукових даних, які просто приймаються.
Існує сума спеціальних навичок, далеких від загальнонаукової
значимості. Існує великий простір, де наукове та ненаукове
знання змішується. Власне науковість, методична критика та
чисте дослідницьке пізнання виступають вузькою стежиною в
лабіринті викривлень. Наука досяжна для не багатьох» [С.
111]. «Виникає марновірство в можливості науки вирішити на
основі розуму всі проблеми світу. Проте це захоплення
наукою поступово змінюється розчаруванням та ненавистю до
науки. Тоді всі проблеми пов’язуються з розвитком сучасної
науки. Це пов’язано з тим, що найкраще продумані плани
зазнають провалу, відбуваються катастрофи в сфері людських
відносин. Прикладом може бути те, що лікар незважаючи на
постійний розвиток науки, так і не може вилікувати всі
хвороби та врятувати від смерті. Людина постійно
наштовхується на свої межі» [С. 112].
«Бурхливий розвиток природничих та розширення
матеріалу гуманітарних наук не подолало зростання сумнівів
щодо науки. Природничі науки позбавлені цілісного
сприйняття, не зважаючи на їх єдність, їх основні ідеї діють
зараз швидше як рецепти, які пробують застосовувати, ніж як
остаточно досягнуті істини. Гуманітарні науки позбавленні

28