Page 26 - 4829

логікою неможливо, можливо лише життям» [C. 53-54].
«Життя впливає на науку шляхом організації наукової роботи
вчених та через науковий апарат даного часу» [C. 55].
«Математика та логіка є головними способами побудови
науки. З XVII ст. виникає методика наукової роботи. Вона
створює, перевіряє та оцінює емпіричний науковий апарат. Ця
методика не охоплена філософським аналізом. А тим часом,
існують такі окремі наукові дисципліни, як теорія помилок,
теорія вірогідності, математична фізика, аналітична хімія,
історична критика, завдяки яким наука у ХХ ст. проникає в
невідоме та відкриває безмежні можливості науки. Методика
наукової роботи не є частиною логіки та теорії пізнання» [C.
77].
«Кордони між філософією та наукою зникають, коли
починається розгляд загальних питань природознавства.
Інколи такі уявлення називають філософією науки. Я вважаю
їх не вірними, проте вони мають місце. Вчений не повинен
виходити за межі наукових фактів. Проте науковець досить
часто виходить за межі точно встановлених наукових фактів
та узагальнень. Таким чином він виходить в сферу філософії
науки. Особливістю науки є те, що вона спирається наукові
факти, їх узагальнення та класифікації» [C. 110-112].
Основними рисами побудови науки є математика, логіка та
науковий апарат. Раніше всього виділились та розвинулись
математичні науки, обов’язковість яких не викликає сумнівів.
В наш час наука сягнула меж своєї загальнообов’язковості та
безсумнівності. Тут наука виходить на рівень взаємодії з
філософією» [C. 113]. «Подальший розвиток науки буде
визначатись розвитком наукового апарату. Зараз постає
проблема вивчення історії створення та розвитку наукового
апарату» [C. 119].
«В історії науки важливу роль відігравало формування
наукового світогляду в суспільстві. Науковий світогляд

26