Page 25 - 4829

займається тим рухом, початок якого в ньому самому» [Т.4., с.
284-285]. «Мудрість є наука про певні причини та початки…
Так, з усього переліченого слід зазначити наступне, що ім’я
мудрості необхідно віднести лише до тієї науки, яка
досліджує перші початки та причини. Знання спрямовані на
розуміння, а не на отримання певної користі» [Т.1., с. 67-69].
(Аристотель. Сочинения: в 4 т. – М., 1983)
Контрольні питання:
1. Чим є наука для Аристотеля?
2. Яка наука, на думку Аристотеля, є
найважливішою?

«Наука у процесі дослідження природи відшуковує
причинні зв’язки всіх явищ оточуючого нас світу, зводячи всі
явища до єдиного. Існування факторів, незалежних від
середовища, заперечується з позиції єдності Космосу. При
дослідженні реальності немає необхідності рахуватись з
іншими уявленнями про дану реальність. Інколи дослідники
включають до наукових досліджень релігійні, філософські,
історично-побутові та соціальні побудови, які не відповідають
науково визнаним положенням. Це призводить до протиріч в
розумінні реальності. Тому, якщо наукові дослідження
зроблені правильно, тоді всі інші уявлення про реальність
мають їм підпорядковуватись. Положення науки мають бути
загальнообов’язковими» [C. 52]. Наука є створення життя.
Наука є втілення дії в людському суспільстві сукупності
людської думки. Наука відображає життя людей в
оточуючому людину середовищі – ноосфері. Наукова
побудова не є логічно струнка, в усіх основах визначена
розумом, система знання. Вона сповнена неперервних змін,
виправлень та протиріч, а тому складна як життя. Вона є
динамічна нестійка рівновага. Система науки завжди з
логічної точки зору недовершена. Пізнати наукову істину

25