Page 49 - 4794
P. 49

України. Серед них: емісія грошей і грошове регулювання як
                            безумовна  прерогатива  держави;  створення  і  підтримка
                            правової  бази  ринкових  відносин,  а  також  законодавчий
                            захист  приватної  власності  та  прав  споживачів;  підтримання
                            конкурентного  середовища  та  недопущення  монополізації
                            економіки;  забезпечення  так  званих  «суспільних  благ»,
                            (включаючи освіту, фундаментальні науки, реалізацію завдань
                            з  охорони  країни,  правоохоронні  функції)  тощо;  мінімізація
                            негативних побічних ефектів від ринкової діяльності, зокрема,
                            охорона  навколишнього  середовища;  подолання  надмірної
                            диференціації  у  суспільстві,  підтримка  соціально  незахище-
                            них груп населення.
                                  Таким  чином, глобалізація  дала  поштовх  до  зміни  ролі
                            влади  в  розвитку  ділової  активності,  економічного  життя
                            держави  в  цілому.  Однак  проблема  гармонізації  системи
                            керування  й  вільного  ринку  така  ж  стара,  як  і  проблема
                            взаємин категорій «демократія й ринкові відносини».
                                  Держава,  як  історична  форма  організації  людського
                            суспільства,  завжди  виконувала  певні  економічні  функції,
                            спрямовані на задоволення потреб суспільства. Істотних змін
                            ці функції зазнали у другій половині ХХ сторіччя у зв'язку з
                            інтеграційними процесами у світовій економіці, формуванням
                            наднаціональних міждержавних економічних інституцій.
                                  Глобалізація  призвела  до  істотної  зміни  ролі  державної
                            влади     й   суб'єктів    господарювання      при    здійсненні
                            міжнародних  економічних  зв'язків  і  економічної  політики  в
                            цілому.  Наприкінці  ХХ  ст.  у  Європі,  Південній  Америці,
                            країнах  Азійсько-Тихоокеанського  регіону  (АТР)  і  в  інших
                            регіонах  світу  уніфікується  господарське  законодавство
                            різних  держав,  формується  узгоджена  промислова,  валютна,
                            митна, соціальна, екологічна політика. На регіональному рівні
                            створюються        наднаціональні      органи      економічного
                            регулювання,  здійснюється  підготовка  й  перехід  до



                                                           49
   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54