Page 47 - 4794

На наш погляд, ці загальні тенденції і теоретичні
положення мають доповнюватися конкретною соціально-
економічною та політичною ситуаціями в даній країні,
минулими традиціями і уявленнями, переважними
політичними настроями, а також завданнями, які вирішує
країна. Якщо, наприклад, ті політичні сили (і економічні
групи, що їх підтримують), які одержують переваги від
перерозподільних функцій держави, втрачають роль у
суспільстві, то роль держави буде зменшуватися.
Не менш важливим є науковий підхід до визначення
масштабів державного втручання на різних етапах вирішення
стратегічних завдань розвитку економіки. Історія розвитку
України є свідченням того, як держава, виконавши важливі
завдання (індустріалізацію країни і ряд соціальних завдань),
опиняється в полоні власного успіху і перестає враховувати,
що витрати державного втручання (а вони з економічної точки
зору завжди великі) починають перевищувати переваги
державного перерозподілу національного продукту на користь
окремих соціальних груп.
Світова тенденція 80-90-х років ХХ ст. – обмеження
державного втручання в економіку і посилення
приватизаційних процесів кожної країни – розвивалась під
впливом зовнішніх факторів, що серед деяких економістів
отримало назву «міжнародний психологічний феномен».
Заходи щодо роздержавлення, які здійснювались без
врахування конкретних національних і місцевих умов,
здебільшого, у тому числі і в Україні, не були реалізовані до
кінця або не дали бажаних результатів.
Спробуємо узагальнити і відповісти на питання: в яких
випадках розширення функцій держави бажане, а в яких воно
призводить до негативних наслідків? Навряд чи можна
заперечувати посилення ролі держави, викликане
необхідністю задоволення потреб соціального середовища на
підставі демократичних вимог різних груп населення,

47