Page 15 - 4786

життєдіяльності групи;

— групова норма може бути задана і більш широким соціальним оточенням;

— для кожної групової ситуації норми не встановлюються, вони формуються
залежно від значущих для більшості групи ситуацій;

— система норм забезпечує індивіда орієнтирами в навколишньому середовищі;

— соціальні норми не лише уніфікують поведінку в групі, а й регулюють
внутрігрупові відмінності;

— норма може приписувати стандарти поведінки в загальній ситуації, а може
визначати реалізацію конкретної ролі у конкретній дії, в якій опиняється
людина як носій ролі;

—норми різняться за ступенем прийняття їх групою: одні — схвалюють майже
всі, інші – підтримує меншість;

— норми різняться за мірою і широтою девіантності, які вони допускають, а
також діапазоном санкцій, які при цьому застосовуються;

— групові норми призначені забезпечувати існування групи як цілісної системи;

— норми можуть бути чинником ригідності (лат. Rigidus – твердий, заціпенілий)
групи та особистості, обмежувати їх діяльність у нових чи невизначених
ситуаціях, гальмуючи процеси індивідуального та групового розвитку.

Соціальна психологія, вивчаючи нормативну поведінку, зосереджується на
різноманітних аспектах впливу норм групової більшості і меншості, а також на
відхиленнях індивідів від групових норм.

Вплив норм групової більшості.

Вплив групової більшості часто реалізується через конформізм як феномен
групового тиску. На рівні буденної свідомості це поняття має позитивне, негативне і
нейтральне значення.

Конформізм (лат. conformis — подібний, відповідний) — пасивне,
пристосовницьке прийняття групових стандартів поведінки, безапеляційне визнання
існуючих порядків, норм і правил, безумовне схиляння перед авторитетами.

Таке тлумачення конформізму охоплює різні, хоч зовні подібні, явища:

— відсутність у людини власних поглядів, переконань, слабкість характеру,
пристосовництво;

— однаковість у поведінці, згода індивіда з поглядами, нормами, ціннісними
орієнтаціями більшості людей, котрі його оточують;

15