Page 44 - 4762

1 Початки розвитку медіаосвіти

Проблема взаємовідносин засобів масової інформації,
освіти та суспільства є багатогранною всеохопною не тільки
на перший погляд. Поява нових ЗМІ, як поява будь-чого
нового взагалі, завжди викликає неоднозначні судження та
оцінки: поруч із вітаннями прогресу йдуть побоювання того,
що нове може знищити набуті роками цінності та досягнення.
Це твердження тим більше стосується освіти, завдання якої –
передати вже набуте знання та попередній досвід. Звідси
випливає уявлення про освіту як про царину застиглості та
ретроградства.
Історія педагогіки знає полеміку, яка виникла серед
освітян древності з появою писаного слова. У діалозі з
Федром (близько 370 року до н. е.) Сократ устами царя
Тамуса застерігає проти письма, оскільки припускає, що воно
може стати причиною втрати пам’яті. Натомість його
винахідник, бог Тот, вважає письмо ліками від такої недуги.
На думку Сократа, написане слово, відірвавшись від свого
творця, може отримати неадекватне трактування і
застосування серед адресатів, в той час як автор не завжди має
можливість обстояти свою думку через відірваність у часі або
просторі. Проте саме завдяки записові, зробленому учнем
Сократа Платоном, ця дискусія доступна сьогодні. Не
меншого спротиву, анафеми та гонінь зазнало і друковане
слово й історія книгодрукування. Наприклад, у Богемії
ХVІІІ ст. людей засуджували за читання, слухання, володіння,
продавання, купування книг та інші дії, пов’язані з ними.
Історія виправдала письмо та книги, водночас засвідчивши
«рішучий опір появі нової технології, яка приголомшує носіїв
старого знання». Навіть сьогодні друковані та аудіовізуальні
ЗМІ сприймаються як нове, а отже, чуже й небезпечне, цим
самим викликають полеміку, а часом – і безапеляційні
висновки чи неадекватну реакцію.

42