Page 34 - 4762

(формування суджень про медіатекст у цілому або про його
частини); «оцінний» (висновок про достоїнства медіатексту на
основі особистісних, моральних чи формальних критеріїв).
У результаті аудиторія не тільки дістає втіху від
спілкування з медіакультурою, а й уміння інтерпретувати
медіатекст (аналізувати цілі автора, усно й письмово
обговорювати характери персонажів і розвиток сюжету,
етичні позиції персонажів і авторів тощо), пов’язувати його зі
своїм досвідом і досвідом інших (ставити себе на місце
персонажа, оцінювати факт і думку, виявляти причину й
наслідок, мотиви, результати вчинків, реальність дії тощо).
Тут важливе також уміння реагувати на твір (написати
рецензію, міні-сценарій тощо), розуміти культурну спадщину
(бачити особисту, історичну, національну, всесвітню
перспективу тощо), набувати знання (ознайомлюватися з
основними видами й жанрами медіакультури, визначати
розвиток будь-якої теми в різних жанрах, у різні історичні
епохи, вивчати стилі, способи, творчість діячів
медіакультури), володіти критеріями й методами оцінювання
медіатексту тощо.
Формування цих умінь, безперечно, сприяє розумінню
аудиторією місця медіакультури в суспільстві епохи
глобалізації, бо функціонування медіатекстів пов’язане з
соціальними, політичними, економічними, релігійними,
етичними та інтелектуальними аспектами життя людей;
розвиткові естетичної свідомості (сприйняття, смаку тощо),
творчої індивідуальності учня (студента), його демократичної
/гуманістичної позиції в сучасному суспільстві.

4 Медіаосвітні технології

Доробок медіапедагогів містить низку освітніх
медіатехнологій, кожна з яких ураховує специфіку одного із
засобів масової інформації. Це пресодидактика,

32