Page 154 - 4756

Пильної уваги заслуговує досвід організації соціального
партнерства у Німеччині, що належить двом впливовим
соціальним силам – професійним спілкам та спілкам
підприємців. Принцип тарифної автономії, закріплений в
Конституції Німеччині, надає підприємцям і найманим
працівникам право на вільні переговори з проблем праці без
втручання держави.
Вищим органом німецьких роботодавців є федеральне
об’єднання їхніх спілок. Поряд з федеральним існують також
окремі самостійні спілки, що охоплюють решту 20 відсотків
підприємців.
Головним своїм завданням федеральне об’єднання
спілок підприємців вважає визначення політики в галузі
тарифних питань, зайнятості, соціального страхування,
підготовки кадрів та деяких аспектів соціального
забезпечення. Однак федеральне об’єднання не наділено
правами юридичної особи щодо укладання тарифних угод.
Такі права закріплено лише за галузевими, територіальними та
іншими окремими спілками підприємців.
Партнером підприємців при укладанні тарифних угод
виступають профспілки, організовані за галузевим
принципом. Таке колективне представництво осіб найманої
праці закріплено конституційно.
Згідно з чинним у Німеччині порядком тарифна угода
складається із правової і нормативної частини. Перша
визначає права і обов’язки сторін тарифної угоди, друга –
норми, що регламентують зміст трудових угод. Тарифні угоди
виконують у Німеччині такі функції: захисну; організаційну;
примиренську.
Рішення про регулювання соціально-трудових відносин,
які закріплюються тарифними угодами, приймаються на
різних рівнях підприємств, округів, земель. Більшість
тарифних угод в промисловості укладається на рівні земель і
округів. Укладання тарифних угод на територіальному, а не

154