Page 155 - 4756

національному рівні – це випробувана часом традиція, яка
дозволяє повніше враховувати місцеві особливості, захищати
рівень трудових гарантій, досягнутих у тому чи іншому
регіоні.
Для Франції характерна суттєва роль держави в
регулюванні трудових відносин.
Центральною ланкою регламентації соціально-трудових
відносин слугує Кодекс про працю і колективні договори між
профспілками, міністерствами, підприємствами і конкретними
працівниками.
Кодексом про працю, який приймає парламент,
встановлюються основні соціальні гарантії трудящих:
мінімальний рівень заробітної плати, умови призначення
допомоги по безробіттю, розмір пенсії та необхідний
трудовий стаж для її одержання, тривалість оплачуваної
відпустки, принципи найму на роботу, деякі інші питання
соціального характеру.
Важлива роль у регулюванні трудових відносин
відводиться угодам галузевих профспілок з міністерствами
(національні договори), якими встановлюються єдині для
галузей тарифні системи з досить широким діапазоном оплати
в межах кожного розряду, а також інші галузеві соціальні
гарантії.
Ринкове господарство в Швеції відрізняється добре
налагодженим підприємництвом, високим рівнем членства
трудящих в профспілках, співробітництвом підприємців і
профспілок та високою організованістю трудових відносин.
Основними суб’єктами системи соціального партнерства є
організації підприємців і профспілки.
До числа найбільших організацій підприємців належить
Об’єднання підприємців Швеції (САФ), а також Організація
підприємців банківських інститутів і Об’єднання газетних
підприємців.

155