Page 149 - 4756
P. 149

  розширення        зайнятості     шляхом        сприяння
           збалансованому й довгостроковому економічному зростанню;
                  зниження  рівня  бідності  за  допомогою  ефективної
           зайнятості;
                  проведення активної політики на ринку праці;
                  досягнення     оптимального      співвідношення     між
           стабільністю  зайнятості  й  стабільністю  заробітної  плати,
           захист  найбільш  уразливих  груп  трудящих,  таких  як  жінки,
           молодь, мігранти.
                14.2  Міжнародні  акти  про  економічні,  соціальній
           культурні права людини
                Головний  внесок  нормативних  актів            Організації
           Об'єднаних     Націй     (ООН)     у    міжнародно-правовому
           регулюванні     соціально-трудових     відносин     полягає    в
           проголошенні  основних  прав  людини,  які  мають  бути
           закріплені  в  законодавстві  кожної  цивілізованої  країни.  Ці
           права  є  загальновизнаними  принципами  та  нормами
           міжнародного  права.  Серед  проголошених  ООН  основних
           прав  людини  –  комплекс  трудових  прав,  які  переважно
           закріплені  у  Загальній  декларації  прав  людини  та
           Міжнародному  пакті  про  економічні,  соціальні  та  культурні
           права.
                Загальна  декларація  прав  людини  містить  пакет
           основних невід'ємних трудових прав людини: право на працю,
           на  вільне  обрання  роботи;  на  захист  від  безробіття;  на
           справедливі  та  сприятливі  умови  праці;  на  рівну  оплату  за
           однакову працю без будь-якої дискримінації; на справедливу
           та задовільну винагороду, що забезпечує достойне існування
           самої  людини  та  її  сім'ї  і  доповнюється  іншими  засобами
           соціального забезпечення; на створення профспілок та вступ
           до них для захисту своїх інтересів; на відпочинок та дозвілля;
           на  розумне  обмеження  робочого  дня  та  на  оплачувану
           щорічну відпустку.



                                         149
   144   145   146   147   148   149   150   151   152   153   154