Page 35 - 4727

- повна собівартість: виробнича повна собівартість, збільшена
на суму адміністративних витрат та витрат на збут;
- нормативна (стандартна) собівартість: будь-яка з
вищезазначених, обчислена на основі норм і нормативів
(стандартів);
- фактична собівартість: обчислена на основі фактичних
показників. Порівнюється з нормативною для виявлення відхилень.

Процес калькулювання передбачає такі етапи:
1) вибір об’єкта калькулювання;
2) визначення статей прямих витрат стосовно об’єкта
калькулювання;
3) визначення статей непрямих витрат, які будуть
розподілятись між об’єктами пропорційно базі розподілу;
4) вибір бази (або декількох баз) розподілу непрямих витрат;
5) розподіл непрямих витрат між об’єктами калькулювання.

2 Вибір бази розподілу непрямих виробничих (накладних)
витрат

Вибір бази розподілу непрямих витрат є дуже
відповідальним етапом калькулювання, адже від цього залежить,
наскільки реальною буде обчислена собівартість.
На практиці непрямі витрати найчастіше розподіляють між
виробами та підрозділами підприємства.
Як базу розподілу обирають показник, який найкраще
відображає величину непрямих витрат, яку необхідно віднести на
об’єкт витрат. Найчастіше застосовують такі бази розподілу:
- години праці робітників (для підрозділів, де переважає
ручна праця);
- машино-години (високий ступінь механізації та
автоматизації);
- пряма заробітна плата (її застосовують дуже часто, оскільки
дані можна легко одержати з бухгалтерії. Проте застосування різних
тарифних ставок, преміювання можуть викривити реально спожиті
непрямі витрати);

34