Page 143 - 4727

Оцінку діяльності центрів витрат здійснюють на основі
аналізу відхилень фактичних витрат від стандартів. Методику
розрахунку відхилень витрат та їх аналіз було розглянуто у темі
“Методи калькулювання” при розкритті сутності методу “стандарт-
костінг”.
На практиці досить важко визначити, керівник якого саме
підрозділу контролює, а значить і відповідає за ті чи інші витрати.
Для вирішення цієї проблеми Комітет з питань стандартів та
концепцій витрат (США) розробив наступні рекомендації:
- якщо певна особа має право замовляти і використовувати
послуги, то вона повинна відповідати за величину витрат на ці
послуги;
- якщо певна особа своїми діями може значною мірою впливати
на суму витрат, то вона може відповідати за ці витрати;
- навіть якщо певна особа своїми діями не може значною мірою
впливати на суму витрат, на неї може бути покладена
відповідальність за ті елементи витрат, на які вона впливає через
осіб, котрі безпосередньо відповідають за ці елементи.

3 Контроль діяльності центрів доходу

Центр доходу – центр відповідальності, керівник якого
контролює доходи, але не може впливати на величину витрат,
прибутку та інвестицій.
У якості прикладу центру доходу можна навести відділ
продаж на виробничому підприємстві, відділи магазину, регіональні
філії підприємства.
Важливо зазначити, що керівник центру доходу не в змозі
контролювати витрати на виробництво продукції або закупівлю
товарів, проте у переважній більшості випадків контролює витрати
на утримання свого підрозділу.
Таким чином, у центрі доходу не йде мова про повну
відсутність контролю витрат, а скоріше про відсутність прямого
зв’язку між контрольованими витратами підрозділу та
контрольованими доходами.

142