Page 124 - 4727
P. 124

метод  розподілу  між  спільними  продуктами  ніяким  чином  не
                            впливає на прийняття рішення.

                                   3 Оптимальне використання ресурсів за умов обмежень.

                                   Можливості підприємства щодо обсягу випуску та продажу
                            продукції зазвичай є обмеженими.
                                   Обмеження  –  чинники,  що  обмежують  виробництво  або
                            реалізацію продукції (робіт, послуг).
                                  Прикладами  обмежень  можуть  бути:  наявна  робоча  сила
                            (чисельність  і  кваліфікація),  матеріальні  ресурси,  виробнича
                            потужність обладнання, грошові кошти, попит на продукцію тощо.
                                   Таким  чином,  підприємство  намагається  якнайкраще
                            використати  наявні  ресурси  для  максимізація  прибутку.  Тому
                            підприємству  необхідно  зробити  вибір,  які  саме  види  продукції
                            йому  випускати  і  у  якій  кількості,  що  називається  виробничою
                            програмою.  Для  цього  потрібно  визначити  найбільш  прибуткові
                            види продукції.
                                   Оптимальне  використання  обмежених  ресурсів  –  це
                            рішення,  спрямоване  на  складання  виробничої  програми,  яка
                            забезпечить максимізація прибутку з урахуванням обмежень.
                                  Аналіз  для  прийняття  таких  рішень  залежить  від  кількості
                            обмежуючих чинників.
                                   Аналіз за умови одного обмеження.
                                   Такий  аналіз  базується  на  показнику  маржинального
                            доходу    на   одиницю     обмежувального      чинника     –   це
                            співвідношення  маржинального  доходу  на  одиницю  продукції  до
                            одиниці  обмежувального  чинника,  який  витрачається  на  одиницю
                            продукції.
                                   Приклад.
                                   Підприємство  виготовляє  два  види  настінних  годинників:
                            кварцові та механічні, про які є така інформація (табл. 6.13).
                            Окрім того відомо, що виробнича потужність підприємства складає
                            30000 машино-годин, тобто це обмежувальний чинник.
                                   Проаналізувавши  дані  таблиці  6.13,  з  першого  погляду
                            можна стверджувати, що більш вигідним є виробництво механічних
                            годинників, оскільки коефіцієнт маржинального доходу тут більше.


                                                           123
   119   120   121   122   123   124   125   126   127   128   129