Page 22 - 4720

в їх динаміці й створити урбаністичний образ міста чи терито-
рії. Предметом урбаністичної інвентаризації виступає: план
міста і його структура; міська забудова (конструкції, функції
будинку, їх архітектурні типи, технічний стан, поверховість,
покриття тощо); характеристики міських територій; класифі-
кація вулиць і стан поверхні; організація інтер’єрів вулиць і
доріг, а також стан соціальної інфраструктури, питання очист-
ки й санітарно-епідеміологічного стану міста, стан озеленен-
ня, естетичний образ тощо. Урбаністична інвентаризація може
бути поділена на загальну й детальну залежно від завдання та
об’єкта проектування.
Детальна інвентаризація містобудівного об’єкта включає
характеристики території (гіпсометрія, структура території та
розміщення вільних від забудови ділянок, структура зелених
насаджень, власність міських територій тощо); забудови (фун-
кції, конструкції, поверховість, час будівництва, технічний
стан); доріг (щільність, стан поверхні); соціальні характеристи-
ки та систему обслуговування (щільність мешканців, їх фахова
і вікова структура, наявність і розміщення об’єктів послуг), го-
сподарські, естетичні та екологічні характеристики. У процесі
інвентаризації важливо не лише виконати формальні дії,
пов’язані з актуалізацією підоснови, а й визначити композиційні
властивості, відчути естетичні якості та «дух місця». Інколи у
практиці містобудування інвентаризація трактується як перед-
проектний аналіз. Для простих містобудівних задач це може бу-
ти коректним, проте для проектування складних містобудівних
систем урбаністична інвентаризація виступає лише умовою для
проведення аналізу просторової ситуації. Для аналізу викорис-
товуємо не лише матеріали урбаністичної інвентаризації, а й
статистичні, історичні, літературні дані.
ІІІ. Передпроектний аналіз. Відповідно до нової ситуації
в містах формуються вимоги й до аналізу простору (просторо-
вих ситуацій). Увага зміщується на аналіз проблем і потенціалу
розвитку міст.

21