Page 25 - 4720
P. 25

нових умовах. Проте існує ряд цікавих теоретичних ідей і кон-
           цепцій, застосування яких може виявитись ефективним. Це, зок-
           рема,  теорії  про  «скелет  і  тканину»  міського  простору,  теорії
           інтеграції, мінімізації віддалей та простору, розвитку депресив-
           них територій, циклічності розвитку містобудівних систем та ін.
           Головна увага зосереджується на теоретичних положеннях ста-
           лого розвитку, постіндустріального суспільства та теорії розвит-
           ку міста.
                Таким  чином,  професійно  проведена  інвентаризація  та
           аналіз  стану  урбанізованої  системи  надали  можливість
           об’єктивно оцінити її стан, виявити проблеми й невідповідно-
           сті (здійснити «діагностування стану» системи). Вивчення ві-
           тчизняної  і  зарубіжної  практики  вирішення  такого  типу
           проблем, а також теоретичних рекомендацій  і підходів до  їх
           розв’язку  дозволить  правильно  визначити  «курс  лікування»,
           тобто вибрати основні орієнтири, шляхи та засоби розвитку і
           просторової  організації  містобудівної  системи.  На  цьому  за-
           вершується підготовчий етап виконання роботи й розпочина-
           ється  етап  обґрунтування  концепції  та  шляхів  її  проектної
           реалізації.
                V. Обґрунтування концептуальних положень просторо-
           вої організації та розвитку містобудівних систем. Концепція
           розпочинається з визначення основного вектора та пріоритет-
           них напрямів розвитку. Вектор розвитку обумовлюється особ-
           ливістю простору і його геополітичним місцем. Так, основним
           вектором розвитку може бути підвищення соціально-еколого-
           економічної ефективності функціонування міста шляхом усу-
           нення суперечностей, досягнення сумісності між елементами
           в системі та системи з надсистемою. Він передбачає максимі-
           зацію корисності системи, мінімізацію затрат часу та шкідли-
           вих  наслідків.  З’ясовуються  питання  «урбанізація  –
           дезурбанізація»  функціональної  структури;  «концентрація  –
           деконцентрація»  господарських  функцій;  «моноцентрична  –
           поліцентрична»  структура  опорних  центрів  розвитку  міста;

                                          24
   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30