Page 18 - 4720

од. Тобто основним у вирішенні окресленого завдання, напри-
клад, розробки генплану населеного пункту, вважався демо-
графічний прогноз і визначення приросту населення на
перспективу, що й обумовлювало подальший техніко-
економічний розрахунок і проектні рішення.
Як підтверджувала практика реалізації генпланів міст у
радянський період, навіть в умовах відносно стабільної демо-
графічної ситуації, прогнозованої міграції, обмеженості й конт-
рольованості розселення людей через різного роду обмежен-
ня — демографічні прогнози розвитку міст не просто не справ-
джувались, а радикально відрізнялись. Відповідно, і весь роз-
рахунок, як і методологія підходу, виявлялися неефективними.
У сьогоднішніх умовах радикальних і неконтрольованих
процесів у демографічній і міграційній сферах, зняття обме-
жень на вибір місця проживання тощо застосування використо-
вуваного підходу є некоректним. Проте підхід, який
сформувався в зовсім інших соціально-економічних умовах,
зберігається й нині. Показники економічних перспектив та де-
мографічного прогнозу були важливими для радянської систе-
ми розвитку міст, коли під реалізацію певних проектів
виділялись державні кошти, а держава в цілому визначала й
контролювала просторову політику. Сьогодні увага має переба-
зуватись з визначення показників планування і прогнозування
на дослідження та аналіз існування проблем, а також наяв-
них ресурсів (потенціалу) їх вирішення. Таким чином, плано-
во-нормативний підхід слід замінити проблемно-ресурсним,
адже в нинішніх умовах зростання ролі регіональної політики й
самоврядування держава при визначенні перспектив міст і те-
риторій орієнтується на місцеві ресурси.
Відповідно, слід професійно аналізувати наявні проблеми
у містах, уміло оцінювати просторовий потенціал, а проектне
рішення повинно визначати найефективніше його використання
для усунення наявних проблем, що й забезпечить розвиток міст
на ефективній території. Отже, у свідомості фахівця має форму-

17