Page 26 - 4720

вписання системи в зовнішнє середовище, розбудови й реор-
ганізації структурних зв’язків; вибір форм використання прос-
торового потенціалу міста тощо.
Інше завдання концепції — обґрунтування принципів і
визначення макрохарактеристик розвитку системи. Макроха-
рактеристики, які мають бути обґрунтовані в Концепції, зале-
жать від конкретного містобудівного завдання, повинні
визначати основні характеристики простору на майбутнє, зок-
рема: функціональності, компактності, динамічності простору,
розвинутість його структури, тобто визначаються такі просто-
рові макрохарактеристики, як межі системи, структуру (внут-
рісистемні зв’язки); характер зв’язків «вхід – вихід»,
особливості функціонування, ступінь організованості, власти-
вості «життєвого циклу» системи тощо.
Концепція має також окреслювати засоби і регулятори
досягнення визначених цілей (реалізації Концепції). Виділя-
ються групи містобудівних, економічно-фінансових та юри-
дично-адміністративних засобів, а їх узгодженість є вихідною
умовою реалізації Концепції. Містобудівними регуляторами
виступають: нормативи, сервітути, погодження, методики,
вимоги до організації, встановлювані ризики та стимули. Ва-
жливе при опрацюванні Концепції уникнення надмірного пе-
ренасичення другорядною інформацією та малозначимими
пропозиціями, за якими можливо втратити основні засади.
VІ. Вироблення альтернативних варіантів реалізації
Концепції. Вироблення альтернативних варіантів розвитку мі-
ста чи вирішення якоїсь проблеми можливе шляхом прове-
дення дискусії та «мозкового штурму». Після цього слід
провести порівняльний аналіз і вибір оптимального варіанта.
Необхідно обґрунтувати критерії вибору варіантів, головними
мають стати: корисність пропозиції, економічність, безпеч-
ність для людей і середовища, а також час реалізації.
VІІ. Проектна реалізація вибраного варіанта. Цей етап
передбачає уточнення визначених Концепцією характеристик

25