Page 24 - 4720

поділу (приватні, групові, громадські); характеристики «стін»,
що їх творять (конкретний простір — стіни виявляють замкну-
тість; об’єктивний — в стінах з’являються просвіти і в них ви-
являються подальші плани; суб’єктивний — коли стіни лише
інтуїтивно відчуваються, а реально не існують). Виділяються й
різні способи поєднання окремих просторів за принципом:
осьовості, вільних ліній, перспективного відкриття видів, оріє-
нтацій на акценти тощо.
На основі пофакторного аналізу на цьому етапі роботи
можна виявити диспропорції в просторі міста — між функція-
ми та мешканцями, регрес у способі життя, певну стагнацію й
деградацію міста і його окремих функцій. І вже тут форму-
люється завдання «вдихнути життя» в міський організм і мож-
лива поява певних задумок до його вирішення.
Передпроектний аналіз завершується комплексною оцін-
кою просторової ситуації — виявленням дефектів і невідповід-
ностей (проблем), що існують у просторі, оцінкою
просторового потенціалу (ресурсів) міста, які можна і слід заді-
яти для активізації соціально-економічного життя та впорядку-
вання просторової організації; визначення обмежень щодо
розвитку та окреслення перспективних напрямів просторової
організації і розвитку міст. Матеріали передпроектного аналізу
обов’язкові для обґрунтування концепції розвитку, але недо-
статні. Слід вивчити світовий досвід розв’язку задач такого ти-
пу та зрозуміти рекомендації теорії їх вирішення.
ІV. Уточнення теоретичних положень і вимог. Проблеми
розвитку міст та вирішення їх проблем вимагають теоретичного
переосмислення і використання теоретичних підходів до їх ви-
рішення. Оскільки для студентів було прочитано курс «Основи
теорії містобудування», доцільно підкреслити важливість засто-
сування теорій для пошуку практичних розв’язків і визначення
шляхів розвитку містобудівних систем. Окрім того, слід підкре-
слити відсутність системної урбаністичної теорії, що б надавала-
ся для вирішення всіх завдань, що постають в урбаністиці в

23