Page 19 - 4720

ватися проблемне мислення, вміння виявляти проблеми, класи-
фікувати їх за значимістю для конкретної просторової ситуації,
аналізувати взаємопов’язаність та історію їх виникнення і розви-
тку. Щодо потенціалу важливо не лише його виявити, оцінити,
а й обґрунтувати можливості приросту, визначити шляхи його
ефективного використання з соціальної, екологічної, економіч-
ної та естетичної точок зору. На цьому базується творчість ур-
баністичної діяльності й проектних рішень у нових умовах, що
склались у державі.
Іншою важливою зміною в ідеології урбаністичного про-
ектування є розуміння нових механізмів та умов розвитку міс-
та. Не планові показники, п’ятирічні етапи реалізації та
державний контроль за просторовою політикою, а вміння пра-
цювати з інвесторами виступає першочерговою умовою. Це
також і важлива урбаністична проблема. Потрібно закладати
такі механізми реалізації генплану, які будуть ефективними і
для інвестора, і для територіальної громади. Інвестор та урба-
ніст виступають у таких умовах як партнери, архітектор роз-
криває інвесторові можливості найкращого використання його
ресурсів, шляхи досягнення планів.
Не менш важливий аспект нової урбаністичної ідеології й
культури — уміння працювати з громадою. В українській ур-
баністичній практиці проекти виконуються в «закритому ре-
жимі», а після їх виконання відбувається громадське
обговорення, у результаті якого можливо вносити лише некон-
цептуальні зміни. Практика західних країн вказує на корисність
залучення територіальної громади з початкового етапу вико-
нання проекту, коли громада розглядається як партнер і учас-
ник розробки. Зникає підстава до соціального конфлікту при
погодженні проекту, оскільки в процесі його виконання були
можливості вносити пропозиції, і навіть якщо більшість із них
була відкинута — це відбувалося обґрунтовано і не може поро-
дити конфліктів.

18