Page 203 - 4707
P. 203
проводів, застосовують у вигляді цементно-латексних
сумішей у будівництві, у взуттєвій, поліграфічній, xiмiчній i
iнших галузях промисловості, як клеї (ПВА, бустилат
тощо). Синтетичні латекси використовуються в виробництві
замінників шкіри, нетканих текстильних матеріалів, тощо.
Піни. Згідно з класифікацією дисперсних систем за
агрегатним станом фаз, піни – це дисперсні системи, в яких
дисперсна фаза – газ, а дисперсійне середовище – рідина.
Але, на думку багатьох учених, таке визначення є
недостатнім, оскільки не відбиває характерних
особливостей пін. Тому пінами слід вважати
висококонцентровані зв’язанодисперсні системи, в яких
дисперсна фаза – газ, а дисперсійне середовище –рідина,
витягнена в тонкі плівки. Якщо ж концентрація дисперсної
фази (газу) невелика, а пухирці газу не контактують між
собою, то таку систему слід вважати емульсією газу в рідині
(мінеральна вода, шампанське, пиво). Пухирці газу в пінах
мають розміри порядка декількох міліметрів, а в окремих
випадках і сантиметрів. Завдяки надлишку газової фази і
взаємному здавлюванні пухирці піни мають не сферичну
форму, утворюють поліедричні комірки, які нагадують
висококонцентровані емульсії і також, як останні, є
твердоподібними. Для одержання стабільних пін необхідні
ефективні стабілізатори − піноутворювачі. Ними можуть
бути високомолекулярні речовини, мила та інші речовини,
які дають міцні плівки. Стабільність піни, яка виміряється
часом існування її певного об’єму, залежить тільки від
міцності плівок, які розділяють пухирці газу.
Піноутворення і піни мають велике практичне
значення: в флотації, пранні білизни, гасінні пожеж, тощо.
Солідозолі. До дисперсних систем з твердим
дисперсійним середовищем, або як їх часто називають,
твеpдиx золів (солідозолів) відносять системи з газовою
дисперсною фазою (Г/Т) або тверді піни, системи з
201