Page 201 - 4707

До концентрованих емульсій належать системи
„рідина-piдинa“ з порівняно високою концентрацією
дисперсної фази (до 74 %). Оскільки такі емульсії
одержують звичайно методом диспергування, то діаметр їх
крапель відносно великий i становить 0,1÷1 мкм i більше (D
-1
6
7
= 10 ÷10 м ). Крапельки концентрованих емульсій також
здійснюють броунівський pyx, тим інтенсивніший, чим
дрібніші краплі. Краплі легко седиментують, осідаючи на
дно, чи спливаючи на поверхню системи (залежно від
співвідношення густини дисперсності фази i дисперсійного
середовища).
До висококонцентрованих (желатинізованих)
емульсій звичайно відносять системи „рідина-piдина“ з
вмістом дисперсної фази вищої за 74 %. Особливість цієї
групи емульсій є взаємна деформація крапель дисперсної
фази, в результаті чого вони набувають форми
багатогранників (поліедрів), розділених тонкими плівками –
прошарками дисперсійного середовища. Така емульсія при
розгляді в мікроскоп нагадує бджолину вощину. Внаслідок
щільної упаковки крапельок висококонцентровані емульсії
не здатні до седиментації, коалесценції i володіють
механічними властивостями, подібними до властивостей
гелів.
Тому їx i назвали желатинізованими.
Стабілізація емульсій. Емульсії, як i всі дисперсні
системи, агрегативно нестійкі через надлишок вільної
поверхневої eнepгiї, що проявляється в самочинному злитті
крапельок емульсії (коалесценції). Це призводить до
повного руйнування емульсій i розділення її на два шари
відповідних рідинних фаз. Агрегативну стабільність
емульсій характеризують:
а) швидкістю розшарування емульсії;
б) тривалістю існування (тривалість життя) окремих
крапель емульсії в контакті одна а другою або з міжфазною
поверхнею.
199