Page 200 - 4707

б) можливість емульсії розбавлятися водою;
в) здатність дисперсійного середовища
забарвлюватися полярним барвником, або дисперcнoї фази
– неполярним барвником;
г) величину електропровідності.
Якщо, наприклад, емульсія не змочує гідрофобну
поверхню, розбавляється водою, дисперсійне середовище
забарвлюється водорозчинним барвником – метиленовим
синім (або дисперсна фаза забарвлюється олієрозчинним
барвником, наприклад, суданом ІІІ) i проявляє досить
високу електропровідність, то це − емульсія першого роду.
Навпаки, якщо емульсія змочує гідрофобну поверхню, не
забарвлюється водорозчинним барвником, а забарвлюється
олієрозчинним i не виявляє помітної електропровідності, то
це − емульсія другого роду.
Згідно з другою класифікацією емульсії поділяють
на:
а) розбавлені;
б) концентровані;
в) висококонцентровані (желатинізовані).
До розбавлених емульсій належать системи „рідина –
рідина“, які містять до 0,1 (об’ємних %) дисперсної фази.
Типовим прикладом розбавлених емульсій може бути
молоко. Розбавлені емульсії за розмірами частинок є
7
–1
високодисперсними, дисперсність яких – 10 м , тобто є
близькою до дисперсності колоїдних частинок. Розбавлені
емульсії утворюються без введення спеціальних
емульгаторів. Тим не менше, крапельки розбавлених
емульсій проявляють електрофоретичну рухомість i, отже,
мають електричний заряд. Заряд на частинках виникає або в
результаті адсорбцій на їх поверхні йонів неорганічних
+
електролітів, або, в pазі їх відсутності, катіонів Н або
–
аніонів ОН , які утворюються в результаті дисоціацій
–
+
молекул води (Н 2О = Н +ОН ).
198