Page 206 - 4707
P. 206

диспергуванням (замість золота) таких елементів  як срібло,
           селен, мідь. Для одержання молочного скла використовують
           кріоліт,  кальцій флуорид, а також солі фосфатної кислоти і
           сполуки  олова.  Дуже  цікавим  представником  таких
           колоїдних систем є блакитна кам’яна сіль, яка зустрічається
           в природі. Причиною блакитного забарвлення кам’яної солі
           є наявність в кристалах хлориду натрію незначної кількості
           (0,0001  %)  колоїдно-диспергованого  металічного  натрію.
           Дуже  важливими  представниками  системи  Т/Т  є  гірські
           породи. Колоїдна або мікрогетерогенна структура багатьох
           вулканічних  порід  пояснюється  тим,  що  різні  компоненти
           магми при її застиганні виділяються у вигляді кристаликів і
           утворюють дисперсну фазу, осадові породи мають колоїдну
           структуру  внаслідок  того,  що  утворюються  при осіданні  в
           континентальних  і морських водах найдрібніших частинок
           силіцій  оксиду,  глинистих  мінералів,  гумусових  речовин,
           ферум гідроксиду, тощо. Слід відмітити, що, в свою чергу,
           гірські  породи  є  матеріалом,  із  якого  в  результаті
           вивітрювання і розмивання в природі утворюються аерозолі
           і ліозолі.
                  Дуже  важливими  системами  Т/Т  є  гетерогенні
           сплави,  до  яких  належить  більшість  технічних  металів.
           Залежно від умов одержання сплав може мати будову, яка
           відповідає  твердому  розчину,  колоїдній  системі  або
           грубодисперсній системі. Наприклад, в сталі ми стикаємося
           зі  всіма  переходами  від  твердого  розчину  (аустеніт)  через
           колоїдні розчини (мартенсит) до мікрогетерогенних систем
           (перліт). В  чавуні  дисперсною фазою є частинки вуглецю,
           розміри яких близькі до колоїдних.
                  Із  типових  колоїдних  властивостей  у  системах  з
           твердим  дисперсійним  середовищем,  найкраще  виражена
           здатність до розсіяння світла. Адже термін  „опалесценція”
           виник від мінералу опалу, який має дуже сильно виражену
           здатність розсіювати світло.


                                         204
   201   202   203   204   205   206   207   208   209   210   211