Page 185 - 4707

адитивність, антагонізм та синергізм електролітів (рис.
3.21).

Рисунок 3.21 – Спільна дія електролітів при
коагуляції: 1 – адитивність; 2 – антагонізм; 3 – синергізм

Точки С 1 і С 2 є пороговими концентраціями для
кожного з двох електролітів у чистому вигляді.
Адитивність (крива 1) виявляється у додаванні
коагулюючої здатності електролітів. Таке явище
спостерігається, коли йони-коагулятори мають однакову
зарядність і близький ступінь гідратації (суміш ΚΝО 3 і KCl
або NaCl і KCl).
Антагонізм електролітів (крива 2) полягає в тому, що
у коагулюючій суміші сумарний поріг коагуляції значно
перевищує власну порогову концентрацію кожного з
електролітів. Г. Фрейндліх вважав, що причиною
антагонізму є здатність одного йона зменшувати
адсорбційну здатність, а тому і коагулюючу силу іншого
йона. Антагонізм спостерігається при коагуляції золю AgI
сумішами Al(NO 3) 3 і K 2SO 4; Ti(NO 3) 4 і Na 2SO 4.
Синергізм (крива 3) – це посилення коагулюючої дії
електроліту іншим, і тому для коагуляції золю суміші
потрібно менше, ніж за правилом адитивності. Синергізм
спостерігається при коагуляції золю HgS сумішшю LiCl і
СаСl 2.

183