Page 82 - 4706
P. 82

Сходження від абстрактного до конкретного – це метод
           наукового  дослідження,  котрий  передбачає  рух  теоретичної
           думки  до  повнішого,  всебічного  та  цілісного  розумового
           відтворення  об’єкта.  Відповідно  до  цього  методу  процес
           пізнання розбивається на два відносно самостійні етапи.
                Перший полягає у переході від  конкретного в реальній
           дійсності  до  його  абстрактних  визначень.  Єдиний  об’єкт
           розчленовується,  описується  за  допомогою  понять,  суджень,
           визначень,  тобто  утворюється  сукупність  зафіксованих
           розумових абстракцій.
                Другий етап полягає у просуванні думки від абстрактних
           визначень  об’єкта,  тобто  від  абстрактного  в  пізнанні,  до
           всебічного, багатогранного знання про об’єкт, до конкретного
           в  пізнанні.  Ці  етапи  тісно  пов’язані  і  не  можуть  існувати
           ізольовано один від одного.
                Таким  чином,  цей  метод  є  принципом  наукового
           дослідження,  згідно  з  яким  мислення  йде  від  конкретного  в
           реальній дійсності до абстрактного в пізнанні, а від нього – до
           конкретного. Отримання конкретних знань – це мета, котра як
           закон визначає спосіб дії дослідника. Отже, метод сходження
           від  абстрактного  до  конкретного  широко  застосовується  в
           процесі пізнання, при побудові наукових теорій і концепцій, у
           т.  ч.  в  суспільних  науках,  усіх  формах  і  видах  науково-
           дослідної діяльності.
                Історичний  і  логічний  методи.  Історичний  метод  дає
           змогу дослідити виникнення, формування, розвиток процесів і
           подій  у  хронологічній  послідовності  з  метою  виявлення
           внутрішніх  та  зовнішніх  зв’язків,  закономірностей  і
           суперечностей.  При  цьому  історія  досліджуваного  об’єкта
           відтворюється  в  усій  її  багатогранності,  з  урахуванням  усіх
           відхилень  і  випадковостей.  Отже,  цей  метод  дає  змогу
           отримати  знання  про  емпіричну  історію  об’єкта,  його
           розвиток.  Перед  тим,  як  вивчати  сучасний  стан,  необхідно



                                          81
   77   78   79   80   81   82   83   84   85   86   87