Page 79 - 4706

Далі дослідник класифікує факти за суттєвими ознаками,
зводить їх у систему, на основі чого прагне виявити очевидні
зв’язки між ними, а також закономірності, якими
характеризуються досліджувані явища. На емпіричному рівні
дослідження вирішуються такі пізнавальні завдання:
• збирання необхідного фактичного матеріалу про
досліджуваний об’єкт, який є фундаментом дослідження і без
якого неможливо побудувати ефективну наукову теорію;
• отримання даних про різноманітні властивості та
зв’язки емпіричного об’єкта, тенденції його руху та розвитку,
що сприяє формалізації знання та широкому використанню
кількісних методів при побудові наукових теорій;
• розробка схем, діаграм, картограм тощо, в яких
фіксується і відображається стан досліджуваного об’єкта, його
структура, розвиток, динаміка поведінки;
• класифікація наукових фактів і даних, котрі в
узагальненому вигляді називаються емпіричною інформацією.
Теоретичний рівень дослідження пов’язаний з глибоким
аналізом фактів, проникненням у сутність досліджуваних
явищ, пізнанням і формулюванням законів, тобто з
поясненням явищ реальної дійсності. Далі прогнозуються
можливі події або явища, виробляються принципи дії,
практичні рекомендації тощо.
Побудова теоретичних знань – це процес сходження від
конкретного до абстрактного, метою якого є на основі
сформульованих наукових абстракцій знову повернутися до
вивчення конкретного, але вже на вищому рівні.
Результати теоретичного дослідження виражаються у
таких формах, як закон, теорія, наукова гіпотеза, теоретичне
положення та ін.
На основі емпіричної інформації на теоретичному рівні
відбувається розумове осмислення досліджуваних об’єктів,
виявлення їх сутності, законів існування і розвитку, що
становить основний зміст теорії. Отже, з допомогою

78