Page 86 - 4706

передбачає, що об’єкт вивчається не безпосередньо, а шляхом
дослідження іншого об’єкта, який в певному відношенні є
аналогом першого.
Модель (від лат. modulus – «міра») – це певний умовний
образ об’єкта дослідження, котрий замінює останній і
перебуває з ним у такій відповідності, яка дозволяє отримати
нове знання. Модель будується для того, щоб відобразити
характеристики об’єкта (елементи, взаємозв’язки, структурні
та функціональні властивості), суттєві з точки зору мети
дослідження.
Отже, моделювання пов’язане зі спрощенням,
огрубленням прототипу, абстрагуванням від низки його
властивостей, ознак, сторін. Схема органу державного
управління, наприклад, є її графічною моделлю, що
відображує її структуру. Характерною ознакою моделей
можна вважати їх спрощеність стосовно оригіналу або
реальної життєвої ситуації, яку моделюють. Спрощеність
моделей є неминучою, тому що оригінал лише в обмеженій
кількості відношень відображується в моделі. Надмірно
спрощена модель, проте, може призвести до невідповідності з
досліджуваним об’єктом, що унеможливлює його вивчення. З
іншого боку, врахування в моделі якомога більшої кількості
властивостей, ознак, сторін об’єкта призводить до
ускладнення процесу дослідження.
Отже, моделювання з точки зору наукового досліджен-
ня – це метод опосередкованого пізнання за допомогою
штучних або природних систем, які зберігають певні
особливості об’єкта і таким чином, заміщуючи його, дають
змогу отримати нове знання про оригінал. У системному
аналізі моделі є дуже важливим компонентом дослідження та
проектування нових систем. Не менш важливий і
прагматичний аспект моделювання, при якому модель
розглядається як засіб керування системою, засіб організації
практичних дій, спосіб представлення цілей діяльності.

85