Page 77 - 4706

принципами, що зумовлюють використання особливих
методів, які випливають з того чи іншого розуміння сутності її
об’єкта. Спеціально-наукову методологію найчастіше
визначають як сукупність методів, принципів і прийомів
дослідження, котрі використовуються у тій чи іншій галузі
знань (науці).
Дисциплінарні методи наукового дослідження, тобто
система прийомів, принципів, які застосовуються у тій чи
іншій дисципліні, що входить у певну галузь науки або
виникає на стику наук. При цьому кожна наука – це комплекс
дисциплін, які мають свій специфічний предмет і власні
методи дослідження.
Методи міждисциплінарного дослідження, що можна
визначити як сукупність ряду синтетичних, інтегративних
способів, які виникли в результаті сполучення елементів різних
рівнів методології, спрямованих переважно на стики наукових
дисциплін. Ці методи обумовлені поглибленням взаємозв’язків
наук, які призводять до того, що результати, прийоми і методи
однієї науки широко використовуються в інших.
Логіка процесу наукового дослідження. Отримання
нових знань – це складний творчий процес, що
характеризується певною логічною послідовністю наукової
діяльності дослідника. Основними формами становлення
нового знання є науковий факт, наукова проблема, гіпотеза і
теорія. Творчий їх розвиток визначає логічну послідовність
процесу наукового дослідження, зокрема: виявлення дійсних
(реальних) фактів, їх пояснення та узагальнення; постановка і
формулювання наукової проблеми; формування й
обґрунтування наукової гіпотези; побудова теорії та
визначення шляхів її практичної реалізації. Наукове
дослідження має два основні рівні: емпіричний і теоретичний.
Збирання фактів (від лат. factum – зроблене; те, що
відбулося), їх первинний опис, узагальнення і систематизація –
характерні ознаки емпіричного пізнання.

76