Page 67 - 4699
P. 67

Тому  лінія  гідравлічного  нахилу  в  трубопроводі  буде
           ламаною (H 2Pnmn′m′B). Отже, якщо лінія гідравлічного нахи-
           лу 3 перетинає перевали, то для визначення місця аварії прямі
           3 необхідно проводити через верхні точки перевалів до пере-
           тину з гідравлічним нахилом 2.
                Однак, всі ці способи, що базуються на вимірюванні тех-
           нологічних параметрів, мають низьку точність і не дозволяють
           визначити місце витоку через малі отвори (свищі). Зовнішнім
           оглядом  траси  місце  знаходження  такого  витоку  також  не
           завжди можна виявити, оскільки нафта, що витікає, часто ру-
           хається вздовж трубопроводу траншеєю. Тривалі витоки через
           малі  отвори  можуть  зрівнюватись  за  обсягом  із  втратами  за
           великих  аварій.  Для  виявлення  місць  таких  витоків  застосо-
           вують інші способи контролю, що базуються на використанні
           ультразвуку, електромагнетизму, шуму, перепаду тисків тощо.

                3.7  Види  пошкоджень  трубопроводів,  причини
           пошкоджень

                Пошкодженням  лінійної  частини  магістрального  трубо-
           проводу вважають раптову повну або часткову зупинку нор-
           мальної  його  роботи,  викликану  порушенням  герметичності
           трубопроводу або лінійної перекривальної арматури.
                За характером всі аварії на нафтопроводах і нафтопродукто-
           проводах умовно ділять на три категорії.
                До пошкоджень першої категорії відносять такі, які ви-
           кликали непередбачені простої НПС тривалістю більше восьми
           годин, а також ті, що призвели до одноразової втрати більше
           100 т нафти чи нафтопродукту або псування їх якості в обсязі
           більше 200 т.
                До пошкоджень другої категорії відносять пошкоджен-
           ня, які викликали простої НПС тривалістю менше восьми го-
           дин, а також пошкодження, що призвели до одноразової втра-
           ти нафти чи нафтопродуктів від 10 до100 т або їх псування в
           обсязі 100 – 200 т.
                До  пошкоджень  третьої  категорії  відносять  корозійні
           свищі,  тріщини  зварних  стиків  трубопроводів  і  резервуарів,
           витоки через сальники засувів, фланцевих з’єднань, несанкці-
           оновані врізування тощо, за яких не відбувається раптова зу-
           пинка  перекачування  і  втрати  нафти  або  нафтопродуктів  не
           перевищують 10 т.


                                          65
   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71   72