Page 64 - 4699

нія гідравлічного нахилу і за тієї ж продуктивності (вона змі-
ниться незначно) повинна бути паралельною гідравлічному на-
хилу і . Точка перетину лінії гідравлічного нахилу і з профілем
траси (точка С ) є місцем можливого пошкодження трубопрово-
ду. Цей метод дає хороші результати тільки за великих витоків.
Інший спосіб базується на визначенні статичного напору
(тиску) в трубопроводі за рахунок різниці геодезичних позна-
чок станції і місця пошкодження (рисунок 3.5). За нормально-
го (непошкодженого) трубопроводу на станції А статичний
напір дорівнює АА (різниця геодезичних позначок точок В і
1
А . За пошкодження трубопроводу статичний напір на станції
А буде дорівнювати різниці геодезичних позначок аварійної
точки і станції. Відклавши цей напір АА у вибраному масш-
2
табі висот і провівши горизонтальну лінію, знаходять точку її
перетину з профілем траси, яка і буде місцем розриву трубо-
проводу (точка С ). Цей спосіб дає точні результати тільки за
повного розриву трубопроводу.

Рисунок 3.4 – Визначення Рисунок 3.5 – Визначення
місця аварії за значних втрат місця пошкодження за
нафти статичним напором

62