Page 59 - 4699

Із виразу (3.62) витрата рідини за відключеною станцією
дорівнює
1
  H  c A  z N  h  h  2  m
Q   min M к др  . (3.63)


 с В  f L  l O M  

Умовою запобігання кавітації на станції М є Q  Q max .
Методи регулювання режимів роботи такі ж, як і на ді-
лянці до відключеної станції.
Режим роботи магістрального нафтопроводу за відклю-
чення тієї чи іншої нафтоперекачувальної станції можна роз-
раховувати і графоаналітичним способом, користуючись сти-
слим профілем траси і графічною характеристикою НПС.
Розглянемо це на прикладі нафтопроводу, на якому пра-
цюють чотири станції, на кожній із яких можуть включатись в
роботу три насоси (рисунок 3.3). Лінії гідравлічного нахилу за
нормального режиму – суцільні лінії.
Нехай із ладу вийшла нафтоперекачувальна станція 3. У
точці 2 відкладають максимально допустимий із умови міцно-
сті напір H max , а в точці 4 – мінімально допустимий із умови
безкавітаційної роботи напір  H min . З'єднавши лінією ab
значення напорів H max і H min , отримують лінію гідравліч-

ного нахилу і за відключеної станції і який визначає макси-
мально можливу продуктивність Q max , з якою може працюва-
ти трубопровід за відключення станції 3.
Значення максимально можливої продуктивності визна-
чають із виразу
1
 i  D 5  m  2  m
Q max   m   , (3.64)

 , 1 02 

де i   H max  H min  z 4 2 ;
l 2 4
z 4 2 – різниця геодезичних позначок станцій 4 і 2;
l 2 4 – довжина ділянки нафтопроводу 2-4.

57