Page 62 - 4695

цілком працездатний, так що їм варто користуватися завжди,
коли неможливий перший метод.
Можливо виокремити ще одну причину відволікання кори-
стувача. Користувач запускає який-небудь процес. Система по-
казує йому індикатор ступеня виконання. Відсоток виконання
за хвилину ледве доходить, наприклад, до чверті розміру інди-
катора. Користувач екстраполює ці дані і резонно вирішує, що
у нього є три вільних хвилини. Проте, як тільки він відходить
від комп'ютера, відсоток виконання з нелюдською швидкістю
починає рости і за секунду доходить до максимуму. Процес ус-
пішно закінчується, а користувач ще три хвилини байдикує.
Відбуваються подібні випадки тому, що індикатори сту-
пеня виконання зазвичай розглядаються програмістами не як
показники відсотка виконання завдання, а як індикатори того,
що система взагалі працює. Проблема в тому, що користувачі
розглядають такі індикатори саме як спосіб дізнатися, коли про-
цес завершиться. Отже, маємо аспект різного розуміння можли-
востей інтерфейсу, що с погляду користувача небажано.

4.2. Що таке «людські помилки»
Ефективність інтерфейсу значною мірою залежить від тих
помилок, які трапляються при його експлуатації. Комп'ютери
вимагають від людини точного, логічного мислення, здатності
абстрагуватися від ідей реального миру. Людина ж практично
на це не здатна. Людина не цифрова система, нездібна на поми-
лку, але система аналогова. Саме завдяки цьому вона недоско-
нала в логіці, зате має інтуїцію; не пристосована до точності,
зате може підстроюватися до ситуації; слабо абстрагується, зате
добре знається на реальному світі. Отже, можна сказати, здійс-
нення помилок є природне заняття людини. А раз помилки при-
родні, то система, нездатна сама їх виявити і виправити, є поро-
чна. Таким чином, людських помилок не буває. Бувають поми-
лки в проектуванні систем. Сам термін «людська помилка» до
цього часу існує тільки з двох причин:

61