Page 60 - 4695

назад займає майже секунду, що дуже багато. По-друге, ефек-
тивна робота з клавіатурою вимагає вміння використання «га-
рячих» клавіш. Хоча ці клавіші істотно збільшують швидкість
роботи, проте їх важко запам'ятати.
Миша, навпаки, інерційна — є різниця між повільним її пе-
реміщенням і швидким, сильним докладеним зусиллям і слаб-
ким. Саме тому оптимізація використання миші в системі може
істотно підвищити загальну швидкість роботи. Але мишка не
призначена для дуже точних маніпуляцій (в 1 або 2 пікселі).
Саме тому будь-який маленький інтерфейсний елемент завжди
викликатиме проблеми у користувачів.
У 1954 році Поль Фітс (Paul Fitts) сформулював правило,
що стало відомим у найбільш практичному формулюванні як
закон Фітса: «Час досягнення мети обернено пропорційний до
розміру мети і дистанції до цілі»:
Тдосяг.цілі = а +b log2 (D / S + 1) мс,
де а та b – встановлюється дослідним шляхом виходячи з пара-
метрів продуктивності людини; D – дистанція від курсора до
цілі, S – розмір цілі за напрямком руху курсора.
Популярно кажучи, кращий спосіб підвищити доступність
кнопки полягає в тому, щоб робити її великою і розташованою
ближче до курсора.
З цього випливає два не відразу помітних наслідки. Щоб
«нескінченно» прискорити натиснення кнопки, її, по-перше,
треба зробити нескінченного розміру і, по-друге, дистанцію до
неї треба зробити нульовою.
Кнопка нескінченного розміру. При підведенні курсору до
краю екрану він зупиняється, навіть якщо рух мишки продов-
жується. Це означає, що кнопка, розташована впритул до верх-
нього або нижнього краю екрана, має нескінченну висоту (так
само як і кнопка у лівого або правого краю має нескінченну ши-
рину). Таким чином, швидкість досягнення такої кнопки зале-
жить тільки від відстані до неї точність вибору початкового на-
пряму руху. Кнопка, розташована у кутку екрана, має «ще більш
нескінченні» розміри, якщо так взагалі можна сказати (тобто не
важливо навіть, з якою точністю переміщали мишку).

59