Page 67 - 4695

4.3. Типи помилок за рівнем їх негативного ефекту
Окрім вищенаведеної типології людських помилок за дже-
релом їх походження (помилки, викликані недостатнім знанням
наочної області; друкарські «помилки»; непрочитування пові-
домлень системи; моторні помилки) існує ще одна типологія. В
ній помилки розставлені за рівнем їх негативного ефекту.
Кожен кваліфікований програміст, що вміє мислити систе-
мно, знає, що помилок четвертого типу (моторні помилки) пот-
рібно всіма силами уникати, не зважаючи на втрати, оскільки
кожна така помилка обходиться набагато дорожче, ніж будь-яка
помилка третього типу (непрочитування повідомлень системи).
Але не кожен хороший дизайнер інтерфейсу, що вміє мислити
системно, знає, що помилки другого типу (друкарські «поми-
лки») потрібно всіма силами уникати, оскільки кожна така по-
милка набагато дорожче, ніж будь-яка помилка з першого типу
(помилки, викликані недостатнім знанням наочної області). По-
яснюється це просто: дизайн інтерфейсу є набагато молодший
за програмування.
Саме моторні помилки спричинили втрату міжпланетних
зондів, комерційних договорів, в яких були виявлені помилки,
поява помилкових номерів телефону в довіднику. Зрозуміло,
такі помилки завжди фатальні, бо в момент їх виявлення стає
пізно їх виправляти. Саме тому такі помилки набагато гірші за
помилки, які виправити важко, але які відразу видні. Отже, і у
відповідності до рівня негативного ефекту помилок виокремлю-
ють помилки першого типу - «що виправляються в час» і поми-
лки другого типу - «що виправляються після».
Помилки, що виправляються після, знижують продуктив-
ність роботи. Як вже зазначалося вище, будь-яка дія користу-
вача складається з семи кроків (див. вище). Кожного разу, коли
користувач виявляє, що він здійснює помилку деякому кроці,
йому доводиться повертатися назад на декілька. Більш того,
щоб виправити помилку, від користувача вимагається:
− зрозуміти, що помилка здійснена;
− зрозуміти як її виправити;
− згаяти час на виправлення помилки.

66