Page 55 - 4695

З цього списку стає видно, що процес роздуму займає
майже весь час, протягом якого користувач працює з комп'юте-
ром (шість з семи етапів). Відповідно, підвищення швидкості
цих роздумів приводить до істотного поліпшення швидкості ро-
боти.
На жаль, істотно підвищити швидкість власного мислення
користувачів неможливо. Проте, зменшити вплив чинників, що
ускладнюють (і, відповідно, що уповільнюють) процес мис-
лення, цілком можливо. Враховуючи все вищесказане, розроб-
лена і науково обґрунтована система підвищення рівня інтелек-
туальної роботи шляхом навчання, як комп’ютера так і корис-
тувача.
Як вже було сказано, перед дією користувачі «проявляють
тенденцію думати». У процесі цього думання їм доводиться із
загального, ще неконкретного задуму формувати чітку послідо-
вність дій. Що нелегко. Припустимо, користувач чайника хоче
випити чаю. Бажання випити чаю є мета дій. Усвідомивши її,
користувач формує загальний задум, а саме: «А ось непогано б
поставити чайник і влаштувати собі дозвілля». Після цього ко-
ристувач будує алгоритм своїх дій.
Зрозуміло, в реальному житті таку складну програму кори-
стувач не створює, дія встигла стати автоматичним і створюва-
ним алгоритмом, що складається з елементів вищого порядку
(поставити чайник, налити чаю). У разі ж комп'ютерних систем
важко чекати такого автоматизму, більш того, алгоритми дій
завжди виходять дуже абстрактним. Аналізуючи приклад з
чаєм, можна виділити певні вимоги до людини, що виконує ро-
боту. Він повинен знати:
1. Що він хоче отримати на виході (чай).
2. Як мінімум одну послідовність дій, що приводить до ус-
пішного результату (наповнити чайник, поставити його на
плиту, дочекатися закипання, налити окріп в стакан з заваркою).
3. Де йому знайти всі об'єкти, що беруть участь в процедурі
(відкрити шафу взяти чайник).
4. Як визначати придатність об'єктів до використання (чи є
вода в чайнику).
5. Як управлятися з об'єктами (як включити газ).
54