Page 51 - 4685
P. 51
9. Експертні оцінки – стандартні методи збору та усереднювання думки
різних груп фахівців. Метод широко застосовується на етапах первинної
діагностики ризиків організації.
10. Матриці консультативної групи Бостона і фірми Дженерал
Електрик – класичні методики, датовані 1950-ми рр., що спираються на
глибокі наукові дослідження, спеціально проведені для вироблення способів
аналізу ринкових позицій фірми в цілому та окремих її центрів. Ці методики
дозволяють не тільки виявляти ризики і аналізувати їх, але й інтегрувати
ризикові спектри організацій.
11. Життєві цикли різних елементів організації – група методик, за
допомогою яких можна позиціонувати фірму та її продукти в ринковій ніші
залежно від того, на якому етапі свого власного життєвого циклу знаходиться
кожен з цих елементів і які тенденції руху по кожному з цих циклів.
12. Аналіз структурної гармонійності організації – методика, за
допомогою якої аналізуються повнота й адекватність організаційних структур
фірми та її підрозділів. У додатку до ризик-менеджменту вони виходять з того,
що фірма або підрозділ, де відсутні або гіпертрофовані окремі структурні
компоненти, стає джерелом ризику, які можуть бути усунені достатньо
простими структурними удосконаленнями.
13. Власна історія фірми і дослідження архівних матеріалів є
джерелом інформації про минулі катастрофи, технологічні переходи та інші
кризи, пережитих фірмою. При стійкій корпоративній культурі така інформація
допоможе у виробленні рішень про ризики по аналогії з минулим.
14. Фінансовий коефіцієнтний аналіз фірми та її підрозділів в останні
десятиліття був істотно допрацьований під потреби ризик-менеджменту. На
основі прогнозів зміни фінансових коефіцієнтів можна будувати сценарії
розвитку ризику у фірмі.
15. Цінності під ризиком (VAR, Value-at-risk) – методика оцінки
фінансового ризику, запропонована міжнародною групою експертів G-30, при
якій ризик пониження вартості портфеля виражається одним числовим
показником. Ця методика може застосовуватися для кількісного вимірювання
ризиків таких активів, як портфель цінних паперів або сировинний запас.
16. Грошові потоки під ризиком – методика дозволяє відповісти на
питання, як велике може бути відхилення реальних грошових потоків від їх
запланованих значень або значень, закладених до бюджетів, унаслідок зміни
початкових чинників ризику. Величина цих відхилень може бути оцінена з
певною вірогідністю на конкретний період часу. У різних галузях бізнесу різні
конфігурації грошових потоків. З погляду управління ризиками стійкість будь-
якого з численних грошових потоків здатна вплинути на загальну стійкість
фірми.
17. Доходи під ризиком – методика ґрунтується на амортизації капіталу.
Основний акцент робиться на облік прибутків і збитків. Наприклад, компанія
може визначити величину відхилення між імовірним і запланованим річним
прибутком з вірогідністю 95%.
47