Page 216 - 4685
P. 216

t        -3        -2       -1   -0,25    0   0,25    1       2         3
                  F(t) 0,001   0,02   0,16   0,4    0,5  0,6   0,84   0,98   0,999
                  З  графіка  F(t)  можна  легко  визначити  величини,  що  цікавлять  нас.
            Наприклад, яка вірогідність того, що готівковий ресурс буде не меншим, ніж
            98.
                                                                                                  Ž) 
                  Очевидно, що Р (х  ≥ 98) = 1 – Р (х ≤  98). Для даного прикладу ' =                 .
                                                                                                   ‡ 
                                              
                  Раніше встановили, що 0 = 100;	ƒ = 9. Отже, ' =           Ž!ll  = −0,25.
                                                         )
                                                                               
                  Оскільки, Р (х ≤ а) = F (t); то Р (х  ≤ 98) = F (-0,25) = 0,4. Тоді Р (х  ≥ 98) =
            1 – Р (х ≤  98) = 1 – 0,4 = 0,6.
                   Можна поставити і зворотне завдання: при якому значенні t  вірогідність
                                                                                             а
            появи випадкової величини задовольняла умову Р (t ≤  t ) = α – заданий рівень
                                                                                 a
            вірогідності. Якщо α задати 0,6, то t = 0,25.
                                                       α
                  Регресійний  аналіз  є  статистичною  процедурою  для  математичного
            розрахунку  середнього  співвідношення  залежних  і  незалежних  змінних.
            Виділяють два види регресії: просту і множинну. Проста регресія включає одну
            незалежну змінну, множинна – дві і більше.
                  Для  характеристики  методу  побудови  регресійної  залежності  розглянемо
            сукупність  двох  величин  х  (i)  і  у  (i).  Потрібно  на  базі  цих  даних  побудувати
            залежність у = а + bх.
                  Значення коефіцієнтів а і b слід підібрати так, щоб розрахункові значення у
            по  рівнянню  були  найбільш  близькими  до  заданих  значень  у(i).  Умова
            близькості формулюється як сума квадратів відхилень по кожному із значень у.
                  Значення коефіцієнтів а і b визначається зі співвідношень:
                                        I’	4, ( − E4E(
                                    0 =                        ; 		1 = E( − 0E4.
                                         IG4 − E4E4
                  Тут  використані  наступні  заздалегідь  обчислені  параметри:  п  –  кількість
            пар значень даних змінних; т (у) – сума значень y; т (х) – сума значень х; D (х)
            – сума квадратів значень х; R (х, y) – сума добутку значень х (i) і y (i).


                                                           212
   211   212   213   214   215   216   217   218   219   220   221