Page 17 - 4685

подальше вдосконалення відбувалось самостійно і безперервно. Уже в процесі
проведення діагностики здійснюється підготовка співробітників до сприйняття
нових технологій управління, учасниками розробки та впровадження яких вони
власне і стають.
Управлінська діагностика на сьогодні є досить змістовно наповненою.
Основними напрямами діагностування є:
- оцінка структури управління підприємством;
- оцінка якості управління персоналом;
- діагностика зв'язків підприємств із зовнішнім середовищем;
- оцінка загальних результатів діяльності підприємства.
Діагностування структури управління підприємством проводиться на
основі вивчення як формальної структури, так і неформальних зв'язків у ній.
Для оцінки формальної структури у статиці встановлюється її тип, діючий
розподіл прав і обов'язків. З урахуванням стратегічних завдань підприємства
оцінюється оргструктура у динаміці – як її відповідність поставленим цілям.
Велику роль в оцінці оргструктури відіграє вивчення формальних каналів
комунікацій.
Неформальні зв'язки встановлюються в результаті проведення
спостережень за груповими міжособовими відносинами та їх змінами,
визначення морально-психологічного клімату. Ключовою задачею оцінки
якості управління персоналом є визначення ступеня відповідності кадрової
політики і практики управління персоналом як сьогоднішнім, так і завтрашнім
цілям підприємства. Передбачається проводити оцінку в таких напрямах:
- кадрова політика (комплектування штатів, навчання персоналу, система
стимулювання роботи з персоналом і контроль за реалізацією планів);
- регламентація процесу управління персоналом (нормативне
забезпечення виконання посадових обов'язків, правила внутрішнього трудового
розпорядку, положення щодо стимулювання праці, положення про діяльність
окремих підрозділів підприємства);
- формальні правила і процедури процесу управління (набір персоналу,
атестація, підвищення кваліфікації, звільнення працівників, соціальна і
виробнича адаптація, моральне заохочення, система підтримки виконавця і
трудової дисципліни).
- вплив елементів організаційної культури на поведінку персоналу
(порядки і традиції у сфері неформального спілкування співробітників, правила
і процедури взаємовідносин персоналу і адміністрацій).
Аналіз основних проблем підприємства має розглядатись крізь призму
таких аспектів його діяльності, як правовий, економічний, соціальний і
екологічний. При цьому зовнішні зв'язки підприємства обов'язково аналізують
у територіальному розрізі. Підприємство, розміщене у певному регіоні,
перебуває у тісному взаємозв'язку з органами місцевої влади і самоврядування,
іншими підприємствами регіону. Важливість оцінки раціональності цих зв'язків
зумовлена тим, що територія забезпечує підприємство необхідними
сировинними, трудовими, земельними та рекреаційними ресурсами.

15