Page 16 - 4685

тут полягає у створенні правових, моральних, інформаційно-методичних і
кадрових основ аналітичного простору.

3. Управлінська діагностика як особлива дослідницька діяльність

Управлінська діагностика – це дослідницька діяльність, спрямована на
встановлення, аналіз та оцінку проблем підвищення ефективності і розвитку
системи менеджменту підприємства, а також виявлення головних напрямів їх
рішень. Організація такої діяльності передбачає здійснення ряду процедур, що
дає змогу отримати необхідну інформацію про проблеми системи управління
підприємством.
Можна виділити два основні методичні підходи до проведення
управлінської діагностики: пропозиція експертних послуг; "клінічний"
підхід.
Найбільш поширеним є перший. При цьому припускається, що керівник
підприємства, який ставить завдання перед консультантом, чітко знає, яка
інформація чи послуга йому потрібні. Якщо ж керівник неправильно визначив
свою потребу або нечітко доніс свої проблеми до консультанта, така модель не
дасть очікуваного результату.
Другий підхід передбачає встановлення "діагнозу" консультантом за
наданою йому інформацією та результатами спостережень. Якщо
психологічний клімат в організації не сприятиме виявленню проблем та пошуку
шляхів їх розв'язання, "діагноз" не буде правильним, а відтак і "лікування" –
безрезультатним.
Вибір методу обстеження визначається його цілями та особливостями
об'єкта дослідження, а також досвідом консультанта. Для обстеження
підприємства використовують різноманітні способи і прийоми, а саме:
структуровані інтерв'ю, анкетне опитування персоналу з метою виявлення
проблемних областей і створення каталогу проблем, робота з документами,
різні форми групової роботи з представниками підприємства щодо аналізу
основних його проблем тощо. Для підвищення рівня надійності і достовірності
даних важливо, щоб виявлені тенденції або закономірності одержали
підтвердження з різних джерел.
Часто управлінську діагностику розглядають як невіддільну складову
управлінського консультування. У такому варіанті технологія
консультування передбачає паралельне проведення діагностики разом із
проектуванням змін і власне впровадженням.
Такий методичний підхід дістав назву процесного консультування.
Воно ґрунтується на тому, що замовник має навчитися виявляти проблему
самостійно, беручи участь у проведенні діагностики і в процесі добору "засобів
лікування". При цьому консультант стимулює замовника до того, щоб він сам
прийняв остаточне рішення про те, який засіб треба застосувати. Найбільш
істотною у процесному консультуванні стає функція навчання навичкам
діагностування і "лікування" системи менеджменту таким чином, щоб

14