Page 11 - 4685
P. 11

Продовження табл. 1.1


                                                            аспекті спадковості, з позицій історичної науки
                                    Економічний             Дослідження на інструментальній базі
                                                            економічних наук
                                    Політологічний          Осмислення політичних об'єктів, інститутів,
                                                            процесів з позиції політології
                                    Соціологічний           Ґрунтується на вивченні суспільства і його
                                                            підсистем з позицій соціологічної науки
                                    Праксеологічний         Орієнтований на дослідження ефективності і
                                                            раціональності діяльності з точки зору
                                                            праксеології (програмно-цільовий,
                                                            рекомендаційний тощо)
                                    Психологічний           Використовує арсенал психології
                                    Культурологічний        Застосовує методологію культурології
                                    Етичний                 Ґрунтується на принципах етики
                                    Естетичний              Вивчає явища з позицій естетики
               За типом             Системний               Експлуатує системний підхід (структурний,
               методу                                       функціональний, структурно-функціональний)
                                    Логічний                Ґрунтується на інструменті логіки
                                    Причинно-               Спирається на причинно-наслідковий підхід
                                    наслідковий             до явищ дійсності
                                    Проблемний              Передбачає   використання   проблемного
                                                            підходу до реальності
                                    Статистичний            Ґрунтується на принципах і методах статистики
                                                            (кореляційний, факторний, кластерний,
                                                            дисперсійний, регресійний, коваріаційний)
                                    Програмно-цільовий  Спирається на програмно-цільовий метод
                                    Балансовий              Ґрунтується на методі балансу
                                    Ситуаційний             Передбачає осмислення ситуацій, що
                                                            складаються
               За рівнем            Методологічний          Передбачає осмислення об'єктів і процесів
               пізнання                                     з точки зору принципів, методів, прийомів
                                    Теоретичний             Аналіз з позицій вже наявної теорії або її
                                                            побудови
                                    Емпіричний              Орієнтований на виявлення фактів їх
                                    або фактологічний       закономірностей
               За місцем            Первинний               Складова частина дослідницького процесу
               у дослідженні                                отримання і осмислення результатів
                                    Вторинний               Осмислення результатів проведених раніше
                                                            досліджень

                   До основних методів АД належать такі (табл. 1.2).
                                                                                               Таблиця 1.2
                                  Характеристика методів аналітичної діяльності
                   Метод                               Характеристика
                     1                                      2
               Декомпозиції           Розчленовування будь-якого складного явища на прості складові.
                                      Об'єктом розчленовування можуть бути як реальні соціальні, так і
                                      інтелектуальні     системи.     Для    досягнення      адекватності
                                      декомпозиції застосовується декомпозиційне моделювання, тобто
                                      відтворення  декомпозованої  моделі  і  порівняння  нової  моделі  з
                                      системою до декомпозиції

                                                            9
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16