Page 17 - 4663

Один і той самий склад можуть мати різні речовини – ізомери.
Тому сучасне формулювання закону сталості складу таке: якщо
хімічна сполука має молекулярну структуру, то незалежно від умов
добування склад її залишається сталим. Склад хімічної сполуки, що не має
молекулярної структури, може змінюватися в певних межах залежно від
умов добування.

1.3.3. Закон еквівалентів

Закон еквівалентів відкрив англійський дослідникЕремієм Ріхтер у
1794-96р. р. Він є прямим наслідком попереднього закону  закону сталості
складу. І дійсно, оскільки речовини мають сталий кількісний і якісний
склад, то вони повинні реагувати не довільно, а в строго певних, кількісних
відношеннях. «Речовини реагують між собою в строго певних, кількісних
відношеннях». Закон сприяв утвердженню в хімії понять еквівалент,
еквівалентна маса (еквівалент від лат. слова «рівноцінний»).

Цей закон також справедливий лише для дальтонідів. Беручи до уваги
поняття еквівалентної маси, яке вже було розглянуто, закон еквівалентів
необхідно формулювати так: «Речовини взаємодіють між собою в
кількостях, пропорційних до їх еквівалентних мас».
Дж. Дальтон вивчив ці співвідношення. Він ввів поняття про
еквівалентні (рівноцінні) маси :
Маси елементів, що реагують, відносяться між собою, як їхні
еквівалентні маси:
m e ( A )
A r

m e ( B )
B r , (1.3)
де m A і m B - маси речовин А і В;
е r(A) і e r(B) – еквівалентні маси речовин А і В.
У сучасному розумінні еквівалент – це частина атома, що припадає на
одиницю валентності.
Відповідно еквівалентна маса – це частина атомної маси, що припадає
на одиницю валентності:
A ( X )
e  r ,
r
валентніст ь
(1.4)
де А r – відносна атомна маса речовини Х.
Оскільки в хімічних сполуках між двома елементами загальне число
валентностей одного елемента дорівнює загальному числу валентностей
іншого елемента, а кожній одиниці валентності відповідає один еквівалент,
то і число еквівалентів одного елемента дорівнює числу еквівалентів
іншого елемента.

16