Page 19 - 4663
P. 19

1.3.4. Закон простих кратних відношень

                         Закон простих кратних відношень відкрив у 1803 р. Дж. Дальтон.
                          «Якщо два хімічні елементи утворюють між собою декілька сполук
                   молекулярної  будови,  то  масові  кількості  одного  із  них,  що
                   сполучаються  з  однією  і  тією  ж  кількістю  іншого,  відносяться  між
                   собою як невеликі цілі числа». Цей закон потребує пояснення.
                         Розглянемо його на прикладі двох елементів:Оксигену і Нітрогену. Ці
                   два  елементи  утворюють  між  собою  п’ять  сполук:  N 2O;  NO;  N 2O 3,  N 2O 4,
                   N 2O 5.  За  еталон  приймемо  14  г  Нітрогену  і  визначимо,  скільки  грамів
                   елемента Оксигену сполучається з 14 г Нітрогену в цих сполуках:
                         у N 2O на 14 г Нітрогену припадає           8 г О 2;
                         в NO            –//–          16 г О 2;
                         в N 2O 3        Нітрогену  24 г О 2;
                         в NO 2          –//–          32 г О 2;
                         в N 2O 5        Нітрогену  40 г О 2.
                         Поділимо  одержані  числа  на  8  і  одержимо  1  :  2  :  3  :  4  :  5.  Отже,
                   кількості Оксигену, що сполучені з 14 г Нітрогену, відносяться між собою
                   як невеликі цілі числа. Закон справедливий лише для дальтонідів. Із закону
                   кратних відношень випливає два висновки:
                         1.  Склад  речовин  (дальтонідів)  змінюється  стрибком,  тому  що  в
                   реакцію вступають цілі числа атомів.

                       2.  Кількість  переходить  в  якість  (газ  N 2O 5  дуже  відрізняється  від
                       безкольорової кристалічної речовини N 2O 5, що легко розкладається).
                       Приклад, що підтверджує закон. Нітроген з Оксигеном утворюють п’ять
                   оксидів  молекулярної  структури,  де  співвідношення  між  масовими
                   кількостями  Оксигену,  що  припадають  на  ту  саму  масову  кількість  азоту,
                   дорівнює 1:2:3:4:5.
                              Назва          Склад оксиду, %         Відношення           Відносний
                            речовини                                   масових         ваговий вміст N
                             Оксид              N           O       частин N і О

                               N 2О            63,7        36,4         1 : 0,57                1
                               NО              46,7        53,3         1 : 1,14                2
                              N 2О 3           36,9        63,1         1 : 1,71                3
                               NО 2            30,5        69,5         1 : 2,28                4
                              N 2О 5           25,9        74,1         1 : 2,86                5

                          Отже, для кожного елемента є найменша масова кількість, яка може
                   сполучатися  з  іншими  елементами.  Це  найменша  кількість  елемента
                   називається атомом.




                                                                   18
   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24