Page 67 - 4626

Одержують відповідно моторне (ОЧМ) і дослідне октанове число (ОЧД).
Вважають, що ОЧД бензину краще характеризує роботу двигуна в умовах міста,
а ОЧМ – в умовах високих навантажень і швидкостей при форсованому режимі
роботи двигуна в заміських умовах їзди.
Антидетонаційні властивості авіаційних бензинів на багатих сумішах
оцінюють не тільки за октановим числом, але і за показником сортності.
Сортністю бензину називається число, що показує у відсотковому відношенні,
яку потужність може розвинути двигун на досліджуваному бензині порівняно з
ізооктаном, сортність якого приймається за 100.

Випаровуваність – здатність палива швидко і повністю випаровуватися в
умовах роботи двигуна. Випаровування бензину залежить від його фракційного
складу, тиску насичених парів та умов роботи двигуна. Фракційний склад – це
кількість фракцій, які містяться в бензині і випаровуються з нього при нагріванні.
Фракційний склад бензину впливає на пуск холодного двигуна, його
прогрівання, приємистість, розподілення палива по циліндрах двигуна, повноту
згоряння, економічність двигуна. Випаровуваність визначається температурами
перегонки 10, 50 і 90 % (об.) википання фракцій та температурами початку і кінця
википання бензину. Температура початку кипіння (t п.к.) характеризує фізичну
стабільність, тобто втрати бензину при зберіганні і транспортуванні.
Температура початку кипіння повинна бути ≥ 30 ºС для зменшення його втрат.
Температура википання 10 % бензину характеризує пускові властивості і
повинна бути ≤ 75 ºС. За температури, нижчої від граничного значення в системі
живлення двигуна можуть утворитися парові пробки, а при більш високих
температурах пуск двигуна утруднений. Температура википання 50 % бензину
характеризує швидкість переходу двигуна з пускового режиму на робочий і
рівномірність розподілення бензинових фракцій по циліндрах двигуна.
Температура википання 50 % бензину повинна бути ≤ 120 ºС. Температури
википання 90 % і кінця кипіння бензину впливають на повноту згоряння палива
і його витрату, а також на нагароутворення в камері згоряння. Температура 90 %
википання бензину і кінця кипіння не повинні перевищувати відповідно 190 ºС і
215 ºС. Фракційний склад палива визначається на апараті Енглера.
Тиск насичених парів – це тиск, з яким насичені пари діють на стінки
закритої посудини при даній температурі. Тиск насичених парів для бензинів
визначають за температури 38 ºС в бомбі Рейда. Він дає додаткову інформацію
про випаровуваність бензину, а також про можливість утворення газових пробок
у системі живлення двигуна. Тиск насичених парів для забезпечення
задовільного пуску двигуна і унеможливлення утворення парових пробок у
системі живлення двигуна не повинен перевищувати 79,9 кПа.
Хімічна стабільність – це здатність палива не змінювати свій склад при
зберіганні, транспортуванні і експлуатації. Хімічна стабільність залежить від
вмісту в бензині олефінових вуглеводнів та інших нестабільних сполук.
Окислення призводить до зменшення октанового числа бензину і підвищення
його схильності до нагароутворення. Для оцінки хімічної стабільності бензинів
використовують показники вмісту фактичних смол, індукційного періоду
3
окислення. Вміст фактичних смол не повинен перевищувати 5 мг/100 см , а
індукційний перехід ≥ 360 хв. Для підвищення хімічної стабільності до палив, які

67